— У Віки тиждень трималася температура. Дільнична лікарка не почула хрипів. Коли поклали в лікарню, рентген показав приховану пневмонію, — каже мати 26-річна Людмила Маценко з Черкас.
7-річній Вікторії чотири дні ставлять крапельниці. Лежить у палаті в чорній футболці, коса заплетена "дракончиком". До правої руки прибинтована трубка. У лівій тримає іграшкового рожевого коника.
— Застудилася, як перейшла у новий клас, — додає мати. — В старому ображала вчителька. Остання крапля була, як ударила по руці, бо не так лінійку тримала. В той самий день оформили її в іншу школу. Нова вчителька рукою торкнула, то мала думала, буде бить. Як погладила по спині, аж розцвіла. Вдома зразу всі уроки повчила.
Наступного дня батьки забрали доньку додому машиною.
— Віка зразу заснула. Як приїхали, руки й чоло були гарячі. Дали аспірин і сироп від кашлю. Вночі жар почав спадати, а під ранок піднявся аж до 39,4. Тримався чотири дні, антибіотик не допоміг. На п'ятий поїхали в лікарню. Віка лежала під крапельницею 10 годин.
Дитині призначили масаж, лікувальні вправи та прогрівання.
— Масажист помне спину, потім ніби вдарить і каже: покашляй. Плюс щодня по п'ять уколів. Надуває кульки, щоб легені рухалися. Лікар порадила, чоловік купив зо два десятки. Малій це подобалося. Наступного дня почала відкашлювати гній, — розповідає Людмила Маценко.
— Звичайну пневмонію легше лікувати, бо є реакція організму. А цю видно лише на знімку і може почути фахівець із натренованим слухом, — каже завідувач діагностичного відділення дитячої лікарні Черкас Валентина Губенко, 64 роки. — В мене зараз такого ж віку хлопчик. Те саме. Мама хвилюється: "Чого нас будуть лікувати антибіотиком?". Пояснюю, що на знімку в дитини півлегені "замальовано" і є гнійна мокрота. Тривала температура дає таке ускладнення.
Пульмонолог Черкаської міської лікарні Людмила Бугайова радить викликати "швидку", коли жар не спадає три дні. Це буває після грипу чи застуди.
— Температура може бути і невисока — трохи більше 37. Людина слабне, не має апетиту. Чхає, сухо кашляє, в горлі дере, все тіло ломить. Їй важко вдихнути.
Дорослі хворіють, коли пережили стрес або вагітні.
— Жінка на четвертому місяці перенесла застуду на ногах. Пила трави. Стало ніби краще, але почала кашляти з гноєм, задихалася. Думала, через вагітність. Ще й медсестрою була. Рентген боялася робити, хоча це безпечно, бо живіт накривають свинцевим фартухом. Ще трохи побула б удома — могла і дитину втратити, і саму не врятували б.
— На роботі податкова цілий день трусила, — розповідає підприємець 49-річний Сергій Дмитренко із Черкас. Має магазин канцтоварів. — Почало боліти в грудях, як глибоко вдихав. На вихідні копав землю, то більше ослаб. У той день ще помер кум, розпереживався. Слабкість не минала, піднялася температура. Пролікували пневмонію, за три тижні поїхав на дачу. Наступного дня знову 37. Пробув на лікарняному ще півтора місяця.
Літні люди хворіють без жару, каже завідувач пульмонологічного відділення Черкаської обласної лікарні Олена Голуб.
— Старенькі легко піддаються пневмонії. Задихаються, кашляють, хриплять, а температура — нормальна. Підвищується лише на восьмий-десятий день. У нас зараз лікується 80-річна жінка, яка перенесла інфаркт. Живе одна, не має від кого заразитися. Почалося з болю в горлі. Поступово наростала температура аж до 39 градусів.
Після пневмонії повністю одужують від трьох до шести місяців.
— Якщо працюють на будівництві або на протягах, прошу взяти на цей час лікарняний, — каже Олена Юріївна. — М'ясо в цей період їдять лише подрібнене і на пару. Не можна капусти, бо має грубу клітковину. Соки — не концентровані. Краще пити відвари й компоти з ягід. Після антибіотиків може бути запор або пронос. Перше регулюють овочами, друге — рисом.
Шикають, скільки вистачить повітря
Медсестра з лікувальної фізкультури 32-річна Леся Гончарук радить розробляти хворі легені звуковими вправами.
— Малеча дуже любить їх робити. Є вправа "дроворуб". Дитина ставить ноги на ширині плечей. Із-за голови замахується, ніби в руках сокира, і донизу: "У-у-ух". "Комарики" — руки піднімає і нагинається з протяжним звуком "з-з-з". Вправу "шарик" — руки в сторони, стискає на грудях та з нахилом випускає звук "ш-ш-ш". Шикає, скільки вистачить повітря.
Якщо дитина має астму, має видавати звук ривками.
— Обожнюють вправу "паровозик". Крутять перед собою руками й промовляють: "Чух-чух-чух". Потім носом глибоко вдихають і вимовляють: "ту-у-у", наскільки вистачає повітря.
Кожну вправу виконують п'ять-шість разів.
1 
1
Коментарі