До Київського центру оздоровлення, що в Гідропарку, я прийшов морозного ранку. Під ногами лежав сніг — найсприятливіша погода для спілкування з моржами.
У цегляному будиночку Центру тепло. "Буржуйка", що стоїть на підлозі біля шафок, обдає жаром. За ширмою десяток рядів зі стільцями та трибуна. За нею — усміхнена жінка — як з"ясувалося, керівник центру, Раїса Зіолковська, 61 рік.
Раїса — лікар за спеціальністю — саме розповідала про хвороби серцево-судинної системи. Після лекції попросила всіх, хто не є членом центру, сплатити бухгалтерові по гривні — за лекцію.
— Ми не моржі, ми за здоровий спосіб життя, — каже категорично пані Раїса. — Моржі плавають і сидять у воді, а ми пірнули — і на берег. Загартовування не основне, головне — здоровий спосіб життя. А його складові знають усі: харчування, фізичні вправи, загартування та чисті думки. Наш принцип: "Перед тим, як щось подумати, подумай".
Центр оздоровлення працює вже 15 років. Його ідейним натхненником був уже покійний киянин Микола Бобришев. Легендарний дід розробив цілий оздоровчий комплекс: голодування, загартовування холодною водою, очищення організму, фізичні вправи. Кажуть, без лікарів він позбувся 17 різних недуг. Нині в Києві є близько 130 послідовників Бобришева.
— Пересядьте, — звеліла Зіолковська. — Або відверніться, нехай дівчата перевдягнуться.
Найстаршій з дівчат було 70 років, наймолодшій біля 30.
З міцним здоров"ям у центр приходять рідко. Найчастіше з"являються ті, у кого гіпер— та гіпотонія, судинні хвороби, хто пережив інсульт, інфаркт, потерпає від надлишкової ваги та має підвищений рівень цукру в крові.
— Попереджати треба, що будете фотографувати. Дівчата б купальники взяли, — знову атакує мене Раїса Зіолковська. — Ми ж без одягу пірнаємо — мокра тканина холодить. Купальник взяла лише я. Поки перевдягнуся, подивіться наші фотографії.
На знімках — члени клубу під час стрибків в ополонки, святкувань на природі, на тренуваннях.
Пані Раїса прийшла вже в халаті. Разом із її подругами ми рушили по вимішаному з піском снігу. На них було навіть дивитися холодно — до Дніпра йшли босоніж.
Жінки зняли халати та побігли у воду. А я ще більше натягнув на вуха спортивну шапку
— В одного з наших пацієнтів, на прізвище Булгаков, був лімфогранулематоз, тобто злоякісне захворювання лімфатичних вузлів, — на ходу розповідає Зіолковська. — Рік походив до нас і нічого, вилікувався.
Жінки дружно зняли халати та побігли у воду. А я ще більше натягнув на вуха спортивну шапку.
— Багато людей приходять й одразу пірнають у крижану воду. Ми ж проти таких, — зізнається керівник центру, коли ми вже повертаємося. — Спочатку треба пройти чотиримісячний курс лекцій та тренувань. Потім — очистити організм клізмами, питтям трав"яних узварів, кавуновою дієтою. А ще — попоститися й навчитися робити самомасаж. Пірнати можна в будь-яку водойму, на щастя, у Києві їх багато. А хто до води не дійшов, може обтиратися снігом чи скупатися під холодним душем.
— Чому у вас зовсім немає молоді?
— Не ходять, бо ще здорові, — вперше засмутилася моя співрозмовниця. — А як захворіють — буде вже пізно.
Пригадав, що її подруги пліткували, мовляв, Рая колись важила сто кіло. Коли прощалися, запропонувала:
— Ось ви приходьте до нас у вівторок, буде цікава лекція.
"А може, справді варто піти", — думав я, тікаючи з холоду до метро. Тим більше, що в Центрі майже не бачив молодих чоловіків.
2 
1
Коментарі