— Сім років тому меланома забрала матір. Нині боремося за життя батька, — розповідає Ольга Єремчук, 29 років, із Хмельницького. — Під загрозою опинилися і я. Бо якщо хворіли батьки, недуга може проявитися у нащадків. Двічі на рік проходжу огляд у дерматолога.

У батька Ольги Юрія Коломійця меланому виявили 2014 року.

— Перед цим він травмував родимку на спині, — продовжує. — Спочатку вона загоїлася, але далі почала сочитися. На місці травми утворився поверхневий шар над шкірою. Ми одразу звернулися у Національний інститут раку. Там діагностували меланому. Сказали, потрібно оперувати.

Родимку видалили. Протягом року тричі на тиждень кололи препарати. Обстеження показали хорошу динаміку.

— На п'ять років забули про проблему. У квітні торік батько почав скаржитися на біль у вухах. Отоларинголог виявив отит, пролікував запалення. Проте батько й далі скаржився на сильний головний біль, що віддавав у вухо. Відчував постійну втому. На комп'ютерній томографії виявили великий набряк у головному мозку і пухлину в потиличній частині. Через меланому пішли метастази.

У столиці пухлину видалили й направили на лікування до онкологів.

— Дізналися про клінічні випробування в Ізраїлі. Звернулися туди, проте нас не прийняли, бо в батька знову виявили метастази — чотири вогнища в головному мозку. Лікування потрібно було починати терміново, бо погіршувався стан. Нам порадили препарат при меланомі четвертої стадії, але він не зареєстрований в Україні. Привозив знайомий із Туреччини. На одне введення витрачали до 2 тисяч доларів. Зробили 14 процедур, — каже Ольга Єремчук.

У березні магнітно-резонансна і комп'ютерна томографії показали, що в організмі все чисто. Через карантин родина призупинила лікування. Після наступного обстеження медики визначать подальшу терапію.

— Головною причиною розвитку меланоми є ультрафіолет. Як природний — сонце, так і штучний — процедури в солярії, — каже 46-річна Марія Кукушкіна, онкохірург Національного інституту раку. — Захворювання розповсюджується через лімфу і кров майже в усі органи. Метастази з'являються протягом першого року хвороби. Спершу вражають лімфатичні вузли, пізніше — легені, печінку, кістки, головний мозок.

Ризикують захворіти на меланому люди старші 60 років, блакитноокі й світлошкірі, а також ті, хто отримав сонячні опіки в дитинстві або юності. Лікар радить улітку наносити захисний крем від ультрафіолетових променів. Людям із групи ризику потрібні засоби з фактором захисту — 30, 50, а смаглявим –15. Засмагати до 10:00 чи після 16:00. Після травмування родимок необхідно їх обстежити.

— Найзручніше самостійно виявити меланому за правилом "гидкого каченяти", — розповідає Марія Кукушкіна. — У кожної людини є родимки одного або двох типів. І якщо серед них з'являється новоутворення, що відрізняється від інших, то саме воно є "гидким каченям". Цю родимку потрібно перевірити в дерматолога. Якщо розпочати лікування на ранній стадії, шанс на життя становить 98 відсотків. На четвертій — виживають 12 людей зі 100.

В Україні гірші показники виживання при меланомі, порівняно з іншими країнами. Це пояснюють пізньою діагностикою й відсутністю доступу пацієнтів до сучасної методики лікування.

— Вартість імунотерапії становить майже 2,5 мільйона гривень на рік, — говорить 56-річна Людмила Галенко, керівник громадської організації "Меланома України". — Середньостатистична родина в Україні неспроможна "потягнути" таке лікування. Навіть якщо продасть все майно, коштів вистачить на кілька курсів терапії. Держава фінансування не виділяє. Людям із групи ризику варто дотримуватися рекомендацій, аби потім не довелося лікуватись.

×