49-річна Світлана Терещенко з міста Біла Церква Київської області після неправильного лікування опинилася в інвалідному візку. Поставили її на ноги у тель-авівській клініці в листопаді торік. Із того часу жінка вже може самостійно стояти, заново вчиться ходити з реабілітологами.
— Лікарі обіцяли поставити мене на ноги за три дні, а я вже рік і місяць мучуся. Після операції перестала відчувати ноги, — розповідає Світлана Терещенко. — Тепер маю найбільше бажання в житті — хочу знову ходити сама. На заняттях, буває, плачу від болю. Поки що переміщаюся в інвалідному візку.
Світлана потрапила разом із чоловіком Віталієм в аварію торік. У їхню машину врізалося авто, яке виїхало на зустрічну смугу. Чоловік Світлани отримав перелом п'яти, а вона — закритий перелом хребта. В лікарні їй запропонували операцію — зафіксувати хребет гвинтами та пластинами.
— Лікар вкрутив саморізи у хребет так глибоко, що пробив спинний мозок. Для міцності ще й залив медичний цемент. Як зрозумів, що наламав дров, зібрав консиліум і наступного дня зробив ще одну операцію. Повишкрібав цей цемент, щоб замести сліди. А я так і залишилася лежача. Потім хірург два місяці приходив щодня, доки я лежала в його відділенні, й цілував мої коліна. Вибачався, що такого наробив мені. Лікарі заявили — невідомо, чи зможу ходити. Але я не могла здатися. Маю чоловіка та 17-річну доньку. Мушу жити для них.
Родина Світлани поїхала в Німеччину на огляд. Там розвели руками. Мовляв, нічим не допоможуть, хіба вшиють під шкіру біля хребта стимулятор, який зніме постійний біль. Заплатили за пристрій 25 тис. євро, але він не допомагав. Знайомі порадили ізраїльську клініку.
За лікування в Ізраїлі заплатила $73 тис. Із них 45 тис. коштувала сама операція. Решту витратили на переліт, проживання і повторний візит до медичного центру. У літаку сиділа у кріслі, яке перевели в напівлежаче положення. З аеропорту її забрали "швидкою".
В Ізраїлі вийняли конструкцію українських хірургів і німецький стимулятор. Поставили нові імплантати, щоб зникли болі й жінка змогла звестися на ноги.
— Кожна наступна операція важча за попередню. Робити її складніше та довше. Боявся обнадіювати Світлану, що вона після операції встане і побіжить. Планував прибрати стимулятор і відновити функціональність органів, — говорить Ілля Пекарський, 55 років, спинальний хірург Першого медичного центру Тель-Авіва. — Також ми провели декомпресію нижнього відділу хребта — вивільнили корінці спинного мозку. Від цього здавлення виникали сильні болі, жінка не відчувала ніг і органи тазу.
Операція тривала 8 год. Після неї з'явилася чутливість у ногах. Жінка почала займатися з фізіотерапевтом і реабілітологом наступного дня після операції.
— Ми намагаємося якомога раніше поставити людину на ноги, щоб починала ходити й не було застою м'язів.
За півтора місяця Світлана приїхала в Ізраїль на перевірку. Обстеження підтвердили позитивну динаміку.
— Ходити вона зможе. Хоча це тривалий процес. І це залежить тепер від неї. Ми зробили все, що було можливо. А далі у Світлани непросте завдання — займатися, тренуватися. Вона вже стоїть, робить кілька кроків. Від болю приймала знеболювальні препарати кожні 1,5–2 години. А зараз вона майже відмовилася від них, — каже Ілля Пекарський.
7 
35413
Коментарі