20-річний Іван Мискін з Ірпеня вранці помітив, що його товариша, сусіда по кімнаті Віталія Гончарука, 20 років, обсипало червоними плямами. "Кір" — подумав Іван. Хлопці викликали "швидку".
Через три години прибули дві лікарки. Вони з порогу попросили хворого показати, на що той жаліється. Віталік підняв светра і показав свій плямистий торс.
— Кір, — сказала одна з них, навіть не підійшовши.
— Обом 21 день не виходити з кімнати, — підхопила друга. — Бо заразите весь будинок.
Ліків від цього немає, лежіть, одужуйте.
Віталій гукнув їм услід, що хворів на кір у дитинстві, але лікарі вже цих слів не чули.
Друзям висновки лікарів видалися підозрілими. Вони подзвонили на номер телефонної консультації "0-83". На другому кінці дроту жіночий голос сказав, що це симптоми не кору, а скоріше — дерматиту. Таке могло статися, якщо застудив шию на морозі. Лікарка порадила лягти під ковдру й випити гарячого чаю.
Наступного дня на тілі Віталія не було жодного сліду недуги.
Лікар-консультант медичної довідки "0-83" Зінаїда Січкар, 63 роки, розповіла основні симптоми кору:
— Починається хвороба, як звичайні застуда чи грип: нежить, кашель, біль у горлі. Сльозяться очі, на світло дивитися неприємно. Потім підвищується температура до 38–39° С, — каже пані Зінаїда, — а на третій день з"являється висипка на обличчі та шиї. Потім почервоніння "перескакує" на все тіло аж до стоп.
Лікар розповіла, що захворіти на кір можна тільки контактуючи з хворим, а інкубаційний період (коли людина інфікована, але проявів немає) може тривати до семи-дев"яти днів. Ускладненням хвороби може бути пневмонія. Кір легко сплутати з дерматитом чи алергією. От тільки при захворюваннях шкіри немає кашлю, нежитю та сліз.
Коментарі