Киянка Ольга Соломко, 25 років, повернулася з літньої відпустки. На відпочинок до Туреччини на сім днів їздила з подругою 23-річною Настею. Каже, переліт перенесли добре, а на другий день почалися проблеми зі здоров"ям.

— Я відчула слабкість, не могла їсти, хотілося лише лежати на ліжку в номері, — пригадує Ольга. — Спочатку подумала, що перегрілася на сонці. Але ми засмагали дві години й то після п"ятої дня.

Дівчина каже, до вечора все минулося. Температури, як при перегріві, не було. І дівчата пішли купатися.

— Про слабкість я й забула б, якби не подруга. Наступного дня зле почувалася Настя, й у неї почалися місячні. Хоча попередні закінчилися тиждень тому.

Ольга здогадалася, що це акліматизація. Схожі проблеми в неї були вісім років тому.

— Після десятого класу ми з родиною їздили на три тижні на море, — розповідає дівчина. — А як повернулися, у мене збився  цикл і два місяці не було менструації. У поліклініці лікарка пояснила, що це реакція організму на зміну клімату та переїзди.

Помию посуд і мушу полежати хвилин десять

Гінекологи підтверджують, що така реакція організму можлива. Радять не панікувати й після приїзду показатися лікарю.

— Порушення циклу, простудні недуги, температура, пронос — це можливі реакції організму на різку зміну клімату та годинні пояси, — пояснює Ольга Мельничук, 29 років, гінеколог Київського центру репродуктивного здоров"я. — Організм Анастасії відреагував оновленням циклу.

Акліматизація в дорослих триває шість днів, у дітей — 21. Тому вивозити їх за межі країни лікарі не радять. Щоб пом"якшити наслідки акліматизації, імунологи та сімейні лікарі радять відсипатися, пити багато рідини (поїздки, перельоти викликають зневоднення) та вживати рослинні адаптогени: настоянки ехінацеї чи лимонника.

— Вони допоможуть імунній системі прийти в норму, — каже Наталія Скакодуб, 32 роки, сімейний лікар столичного Центру сімейної медицини. — Але вживати їх треба зранку й не пізніше 15-ї години, бо вони бадьорять. Такі настоянки не можна пити людям, які мають пухлини, навіть доброякісні. Бо ліки прискорюють ріст утворень.

У дорожню аптечку туриста крім бинта, вати, дезінфікуючих засобів та знеболювальних медики радять покласти ліки від простуди, шлунково-кишкових захворювань та алергії.

— У мене зараз багато пацієнтів з гайморитами, синуситами та бронхітами, — говорить Наталія Скакодуб. — Усі вони повернулися або з Туреччини, або з Криму. У більшості це реакція на повторну "домашню" акліматизацію.

Лікарі кажуть, що повернення легше перенести, коли температури приблизно однакові. І там, і тут суха сонячна погода. Така акліматизація триває два дні, тому одразу йти на роботу не варто.

— Два дні ми не могли відіспатися, ходили, як сонні мухи, — говорить Ольга Соломко. — Помию посуд і мушу полежати хвилин десять. Настя після прибирання кімнати півгодини відлежувалася. Добре, що обидві взяли відпустки по два тижні. На роботу ні я, ні подруга не пішли б. Брали б лікарняні.

Коротку відпустку компенсуйте фотографіями

Імунологи радять штучно продовжувати собі відпустку, якщо вона триває менше десяти-чотирнадцяти днів. Потрібно активно відпочивати та багато фотографуватися. Позитивні емоції та відчуття відпустки збільшаться, коли ви показуватимете світлини знайомим та розповідатимете про відпочинок.

×