Центральні торгові бані, що на Малій Житомирській, знає не одне покоління шанувальників пари та віників. Більш зручного місця для моціону годі придумати: у самому центрі міста, зручні години праці — з раннього ранку до пізнього вечора. Для жінок у лазні відвели два дні — вівторок і суботу.
— Перед Новим роком у нас завжди наплив людей, — розповідає адміністратор жіночого відділення Людмила Борисенко, 45 років. — Бачите, чоловіки більше про себе дбають — паряться, коли хочуть. Тому перед святами ми їм виділяємо дві парні, а "жіночу" суботу 31 грудня переносимо на п"ятницю 30-го.
Є в жіночому відділенні й постійні відвідувачки — переважно 40-річні, — які знаються на парі та віниках не гірше, ніж на борщах. Наймолодша шанувальниця парної — чотирирічна киянка Дашка. З особливою пошаною банщиці згадують і відвідувачку-японку.
Чому жінки ходять до лазні? Зазвичай із прозаїчної причини: молодь — щоб схуднути, а пенсіонери — щоб пропарити кістки, аби ті не боліли.
Є в лазні й свої знаменитості. На Житомирській 62-річна банщиця Анна парить відвідувачів із 1979-го. До неї клієнти записуються за тиждень, бо технікою масажу віниками вона володіє досконало. Цього ремесла жінка вчилася в Росії та Прибалтиці.
Я тебе пропарю — будеш як дєвочка
— Російська лазня — це супер! — не стримує емоцій енергійна банщиця — моложава товстушка, замотана у простирадло на грецький манер. — Баня найкраще лікує целюліт і застуду. Коли я почала паритися, стала як огурчик і забула про докторів. І для души це полєзно!
Кожного свого клієнта Аня хвилин 20 "масажує" відразу чотирма віниками: два великі березові — для масажу, два маленькі м"ятні — кладуть під голову та на обличчя. Спочатку клієнта розпарює у парній — холодним і гарячим віником.
— Лягай на рушник спочатку спиною до мне. А свій повісь, хай сохне... — повчає банщиця. — Я тебе пропарю — будеш як дєвочка.
Вмощуюся на дерев"яному лежаку. Аня попереджає, що "зараз буде холодний", і вмочує віник у крижану воду. Розігріту в лазні спину ніби снігом обпекло. Коли я вже було збиралася зойкнути "Холодно!", на спину ліг віник гарячий.
Далі чергування віників я вже не відчувала. Тіло пашіло, як від в"єтнамської "звьоздочки". Я ніби втратила вагу, розслабилася і, здається, почала блаженно дрімати.
— Ану, підйом! — скомандувала Аня.
У передбаннику вона замотала мене у два простирадла — щоб тепло трималося. Дала трохи відпочити. За 10 хв. — знову масаж. Уже традиційний. Своїми міцними руками жінка перебирала мої ступні й так майстерно натискала на пальці ніг, що вони аж хрустіли.
— Будеш як новенька. Японці кажуть, головне ноги, а не голова. Всі наші болячки звідти. Чуєш, як хрустять солі — певно, багато ходиш.
Іти з теплої лазні на мороз не хотілося. А коли вибрела на вулицю, то здавалося, що лечу над землею: тіло було як повітряна кулька. І відчуття чистоти. Не тільки тілесної, але й внутрішньої, духовної. Недарма кажуть: після бані як на світ народилася.
Маска з кави та фруктів
Відвідувачі лазні майже не користуються фабричними косметичними масками, віддаючи перевагу власним розробкам. Найпопулярніша — з вивареної кавової гущі.
— Якщо до неї додати мед і сіль, то тіло не лише очиститься, а й омолодиться шкіра, стане більш підтягнутою, — каже 46-річна Марія Миколаївна. — Для пілінгу також використовую крупи дрібного помелу.
Відвідувачі роблять маски зі свіжих яблук, бананів, ягід. Кажуть, після парної тіло так розпарюється, що хоч соком натирай — все одно на користь.
2 
1
Коментарі