Вінничанка Наталія Степанюк валяє з вовни рюкзаки у вигляді котів. Займатися цим видом творчості жінка почала 10 років тому.
"Коли створювала авторські ляльки, то для аксесуара спробувала зваляти невелику кульку з вовни. Мене цей процес настільки захопив, що захотілося вдосконалювати вміння. Спочатку займалася лише сухим валянням – робила іграшки. Потім спробувала мокре, яке дає можливість створювати великі речі. Для цього необхідні лише вовна, вода й золоті руки. У цій техніці створюю свої рюкзаки-коти",– розповіла Наталія Степанюк кореспонденту Gazeta.ua
Мисткиня пройшла платний майстер-клас у Києві зі створення заплічних сумок, але для своїх виробів Наталія розробила авторський дизайн.
"Люблю тварин. Удома живе собака, а за котами обожнюю спостерігати на вулиці, фотографую їх. Уже маю цілу теку зі світлинами. Створюючи рюкзак, беру два-три фото котів і намагаюся зробити свого – оригінального й неповторного. Адже в житті вони всі різні, зі специфічними смужками, розрізом очей, животиками. Я хочу все це передати".
Щоб забарвлення рюкзака було максимально схожим на природний окрас котів, мисткиня використовує різноколірну вовну. Матеріали замовляє через інтернет.
"Для виготовлення кота беру багато різновидів вовни. Спеціальна техніка, вовняна акварель, дає змогу досягти плавних переходів кольорів. Створюється ефект розмитості, як на картинах, які пишуть акварельними фарбами", – розповіла Наталія.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Федір Романов пише картини, тримаючи пензлик зубами
Зараз майстриня створює свій 11-й рюкзак. Над одним виробом працює від трьох тижнів до місяця. Її сумки-коти знайшли власників у Львові, Ірпені, Вінниці й Барселоні.
"Кожному своєму коту даю ім'я. А як інакше? Це ж не звичайний рюкзак, а ніби домашній улюбленець. Але цього разу вперше котика назвала не я, а його майбутня хазяйка. Це буде Патрік. Вона попросила зробити рюкзак схожим на її домашнього кота. Той зі специфічним характером, не дає себе погладили. А такого вовняного котика можна обіймати скільки завгодно й він завжди буде поряд".
Заплічники Степанюк витримують до 5 кг ваги. Їх можна чистити щіткою, як будь-які вовняні речі.
"Це практична й зносостійка річ. Туди влазить усе. Зі своїм рюкзаком ходжу вже півтора року, навантажую його на повну. Навіть під дощ потрапляла", – зізналася майстриня.
Рюкзаки Наталії завжди привертають увагу на вулицях і в транспорті.
"Люди часто звертаються й просять сфотографуватися, торкнутися лапки кота. Також помічаю, що мене іноді фотографують зі спини. Потім ці знімки "блукають" у соцмережах. Я не проти, якщо милі морди моїх котів комусь підіймати настрій. Мене ж на творчість надихає природа. Зараз весна, хочеться діяти, придумувати щось нове".
Щоб полегшити роботу Наталії, її чоловік сконструював для неї пристрій для валяння.
"Сергій сам зробив 3D-принтер, верстат із числовим програмним керуванням, а для мене спроєктував і виготовив машинку для валяння. Вона робить майже тисячу ударів за хвилину, що значно полегшує працю. Адже, валяючи навіть невелику річ, у майстра сильно навантажуються суглоби пальців", – зауважила Степанюк.
Наталія Степанюк має творчу майстерню "Чеширський Кіт" у Вінниці, де проводить майстер-класи з ліплення, малювання, створення іграшок і валяння.
Коментарі