Фахівець зі створення та модернізації IT-інфраструктури дата-центрів для міжнародних проєктів — про те, яке значення мають центри обробки даних у житті кожного та чому кадри важливіші за найсучасніше обладнання
Прискорені темпи цифровізації в Україні потребують будівництва нових дата-центрів і фахівців, здатних їх створювати. Згідно з проєктом розвитку AI, представленим Кабінетом Міністрів, уже до 2030 року планується створити власну мовну модель та відповідну інфраструктуру. Навчання AI потребує величезних обчислювальних потужностей, і це не один центр обробки даних (ЦОД), який має працювати без збоїв навіть за високих навантажень.
Інженерів, які вміють створювати масштабні дата-центри, у світі не так багато. Ярослав Масич — один із тих рідкісних фахівців, хто відповідав за створення та модернізацію ЦОД у великих проєктах для компаній із різних країн. Він керував роботою технічних спеціалістів, відповідав за встановлення й тестування обладнання, а також створював рішення для оптимізації процесів, які в окремих випадках давали змогу запускати дата-центри на 30% швидше за звичайний графік. А цього року оцінював практичну цінність конкурсних проєктів у галузі AI на професійному конкурсі AITEX Summit Spring 2026.
Ярославе, Україні належить розширювати мережу ЦОД для розвитку AI, а ви працювали з проєктами подібного масштабу в різних країнах. Які головні інженерні виклики бачили, створюючи дата-центри, наприклад, для великого бізнесу?
Дата-центри вже зараз забезпечують роботу тисяч магазинів, онлайн-сервісів і внутрішніх процесів компаній та державних установ. Якщо інфраструктура виходить із ладу навіть на короткий час, для бізнесу це може означати втрату замовлень, зупинку операцій і серйозні фінансові наслідки. Тому головний виклик — створити й налаштувати інфраструктуру так, щоб IT-сервіси стабільно працювали за будь-якого потоку даних. Для цього потрібно передбачити можливі точки відмови ще на етапі розгортання та побудувати систему з урахуванням можливих збоїв. Це складніше, ніж може здаватися.
У вас був випадок, коли для оновлення обладнання та мереж довелося одночасно переносити сотні віртуальних серверів, які забезпечували роботу різних сервісів і процесів компаній. Що для вас було критично важливим у цій масштабній операції та як ви діяли?
Перенесення серверів, по суті, схоже на перенесення всього працюючого бізнесу. Поки інженери виконують технічні завдання, компанія продовжує приймати замовлення, обслуговувати клієнтів і проводити платежі. Тому принципово важливо виконати технічну роботу абсолютно непомітно для користувачів.
Для цього я розбивав роботу команди на етапи. Спочатку ми детально вивчили інфраструктуру, визначили залежності між сервісами, підготували резервні сценарії та протестували процес на пілотних ділянках. Лише після цього поступово здійснювали перенесення, постійно контролюючи стан системи. Якщо виникає якийсь ризик, важливо передбачити можливість швидко відкотити зміни.
Ваша основна роль у проєктах — бути сполучною ланкою між технологіями, командами, які їх створюють, інтересами бізнесу, для якого будують дата-центри, та керівниками проєкту. Що для вас найскладніше в цій роботі?
Найскладніше, звичайно, — люди та комунікація. З обладнанням або кодом завжди зрозуміліше: є схема, специфікація чи інструкція. Якщо все робити за технологією, система запрацює. Але над великими проєктами, як правило, працює багато різних команд, кожна — зі своїми завданнями, які мені потрібно зібрати в єдину картину, як деталі пазла. Часто доводиться балансувати між жорсткими дедлайнами керівництва, вимогами бізнесу та реальним станом справ.
Для повноцінного будівництва та введення в експлуатацію великого дата-центру, за вашими словами, потрібні десятки інженерів. Керуючи командами в різних проєктах, ви створили низку рішень для оптимізації їхньої роботи, які застосовують і досі. Чому ви вважали це необхідним і який свій результат вважаєте найкращим?
Запуск ЦОД — це масштабна робота, до якої часом одночасно залучені інженери, IT-фахівці та підрядники. Від керівника залежать строки виконання завдання та синхронізація всіх служб. Якщо хоча б на якомусь етапі виникає затримка, графік зсувається — я часто з цим стикався.
Тому мені стало зрозуміло, що оптимізація робочих процесів просто життєво необхідна. Потрібні конкретні інструменти, які давали б змогу бачити загальну картину і, відповідно, швидше ухвалювати рішення. Так, в одному з проєктів автоматизована система спростила контроль виконання завдань — вона дає змогу в режимі реального часу бачити, що відбувається на кожному етапі та де виникають проблеми. А отже, можна швидше вносити корективи, краще контролювати якість і строки. Таким чином вдалося покращити координацію команд.
Будівництво ЦОД — від проєкту до початку експлуатації — може тривати до п'яти років. Ваш підхід до автоматизації в деяких проєктах дав змогу прискорити інженерні процеси майже на третину. Що мотивувало вас зайнятися цією роботою і що саме ви передали машинам, а що залишили інженерам?
Кожен дата-центр унікальний: десь змінюється архітектура мережі, десь виникають нестандартні вимоги замовника або ризики, які неможливо передбачити у сценарії. Тому інженери повинні мати більше часу на завдання, які потребують оригінального підходу та гнучкості мислення.
Щоб цей час з'явився, потрібно звільнити їх від типових операцій. Наприклад, автоматизація налаштування серверів, перевірки конфігурацій, формування звітності та тестування дала змогу IT-фахівцям заощаджувати 15 годин роботи на місяць. Водночас під час виконання таких завдань у людини через постійне повторення одних і тих самих дій може замилюватися око, тоді як машина виконає їх швидше і з меншою кількістю помилок.
Цього року у складі міжнародної експертної ради хакатону AITEX Spring Summit ви оцінювали десятки найкращих проєктів у галузі AI та інтелектуальних систем. Як, на вашу думку, розвиток цих технологій змінює вимоги до дата-центрів з погляду інженерної роботи?
Дедалі масштабніше впровадження штучного інтелекту для дата-центрів означає одне — зростання навантаження. А для інженерів — зростання вимог до навичок побудови стабільних систем, здатних швидко обробляти інформацію та легко масштабуватися. І водночас — зростання відповідальності.
Помилки в архітектурі або налаштуваннях дата-центру тепер можуть зачепити цілу екосистему бізнес-процесів, на яку зав'язані різні сервіси, платежі та дані користувачів. Що далі — то вищою стає ціна кожного інженерного рішення.
70