Вугілля є одним з основних джерел світових викидів CO2. Більша частина викидів в попередньому столітті надходила з вугільної промисловості розвинутих країн. Збільшення частки вугілля, екологічні та кліматичні його впливи є явною загрозою для людей, що живуть у бідності. Забруднення повітря викликає близько 670 000 передчасних смертей в рік у Китаї та 100 000 в Індії. A робота 1 ГВт-ного заводу в Індонезії може призвести до 26 000 передчасних смертей протягом терміну його служби. Будівництво лише третини запланованих вугільних електростанцій, в основному в країнах, що розвиваються в Азії, сприятиме глобальному потеплінню, наражаючи сотні мільйонів на бідність та значні проблеми із здоров'ям до середини століття.
Незаперечним є факт, що швидка і справедлива реакція на зміни клімату, які розгортаються стрімкими темпами, вимагає термінової заміни вугілля низьковуглецевими ресурсами - відновлюваними джерелами енергії (ВДЕ), завдяки яким легше забезпечити людей у віддалених регіонах доступом до електроенергії. В гірських регіонах, де традиційна енергетика є недоступною, важливу роль в вирішенні проблеми енергопостачання відіграють, наприклад, малі гідроелектростанції.
Отже, тривале вирішення проблеми бідності та змін клімату вимагає, щоб найбагатші економіки світу відмовлялися від вугілля, а країни, що розвиваються не передбачали будівництво нових вугільних потужностей. Багаті країни повинні закрити всі свої електростанції, що працюють на вугіллі, до 2030 року, щоб мати можливість запобігти процесам глобального потепління до допустимих рівнів.
Китаю доведеться поступово відмовитися від статусу найбільшого забруднювача – користувача викопного палива - до 2040 року, а решті світу - до 2050 року. Для прикладу, на кінець 2016 року такі країни як Канада, Франція, Німеччина, Нідерланди, Австрія, Фінляндія вже заявили про неминучу поетапну відмову від усіх вугільних електростанцій.
Актуальним питанням і для України є закриття та заміщення існуючих ТЕС, хоча, нова Енергостратегія України до 2035 року не передбачає відповідних заходів. Важливо, що на сьогодні всім діючим установкам не менше 30 років, а подекуди і далеко за 50, що безперечно впливає на якість та безпеку їх роботи.
Безперечно для забезпечення стабільності та безпеки функціонування енергосистеми країни, застарілі об'єкти енергетики повинні бути виведені з експлуатації та замінені новими потужностями з найменшими витратами та екологічним впливом.
Якщо, до прикладу, розглянути їх заміщення новими вугільними, що суперечить зобов'язанням щодо скорочення викидів, то, окрім екологічної, важливо оцінити їх економічну складову. Так, в Україні, статистичні дані за останні роки показують стабільну динаміку зростання вартості вугільних кіловат-годин.
На глобальному рівні, за попередніми розрахунками Міжнародного енергетичного агентства, вугілля залишатиметься дорожчим за ВДЕ джерелом енергії. До зростання його вартості в нашій країні приводять, в тому числі і політичні зловживання, пов'язані з війною на сході країни. Злочинні афери з закупкою вугілля у окупанта за ціною південноафриканського чи за формулою Роттердам+ неможливі при використанні ВДЕ, де все працює зрозуміло і прозоро. Сьогоднішні українські реалії з можливістю заробляти на маніпуляціях з вугіллям в зоні військових дій зовсім не сприяють бажанню впливових сил закінчувати війну. Крім того війна спричинила значні руйнування у вугільній галузі Донбасу, що ще більше спонукає до розвитку нових сучасних технологій в галузі енергетики.
Існують важливі додаткові чинники, які необхідно враховувати при розгляді витрат на нову електроенергію, що виробляється на вугіллі, та нову електричну енергію з ВДЕ, коли ми розглядаємо їх в майбутньому. Це, зокрема, 1) модернізація енергосистеми (включаючи системи зберігання енергії) для збалансування використання періодичності поновлюваних джерел енергії, особливо, коли вони перевищують близько 50% загального обсягу енергоресурсів; 2) введення ціни на викиди вуглецю (це збільшить ціну на енергію з вугілля); 3) покращення технології (зменшить ціну на відновлювані джерела енергії); 4) паливна складова, яка відсутня в "зеленій" генерації (постійне зростання та маніпуляції з цінами на вугілля).
Переваги нових технологій ВДЕ є очевидними: доступність, економічність, новизна технологій, відсутність паливної складової, екологічність. "Зелена" галузь сьогодні розвивається краще, ніж будь-коли, і, по суті, її поширення вже не можливо зупинити. На графіку зображена чітка тенденція щорічного зростання обсягів нових потужностей відновлюваної енергетики при зменшенні обсягу нової традиційної генерації.
Нові потужності, встановлені у всьому світі в 2016 році склали 161 ГВт, що на 10% більше, ніж 2015 року. В ЄС додана в 2016 році "зелена" генерація склала 86% (21Гвт) загального обсягу нових потужностей, в США – 61% (16ГВт), Китай – 52% (64ГВт), Індія – 44% (13ГВт). Якщо говорити про Україну, то потужності ВДЕ в минулому році зросли лише на 0,120 ГВт, що в 4 рази перевищує показники 2015-го. Але у порівнянні зі світовими масштабами розвитку, темпи зростання ВДЕ в Україні залишають бажати кращого.
Але рано чи пізно і наша країна буде змушена повернутися обличчям до сучасних прогресивних технологій в галузі енергетики і форсувати їх розвиток за заміну старим відпрацьованим; хоча б тому, що старі джерела енергії, такі як вугілля, є вичерпними і до того ж ставлять нас у залежність від іноземних постачальників. Тому краще, щоб це сталося якнайшвидше і Україна перетворилася з енергетично "напівдикої" країни, в якій постійно гинуть на шахтах люди і яка безвідповідально ставиться до загальнопланетарних загроз через викиди вуглецю на цивілізовану прогресивну країну. Для цього необхідно постійно збільшувати частку "зеленої" енергетики в економіці держави, тим самим збільшуючи її ефективність, незалежність, енергетичну та екологічну безпеку.
5 
8642
Коментарі