Ексклюзиви
Середа, 27 жовтня 2021 16:37

В Україні запрацював ринок товарних бірж. Тепер він конкурує з Прозорро.Продажі

В Україні запрацював ринок товарних бірж. Тепер він конкурує з Прозорро.Продажі
Директор "Української універсальної біржі" Сергій Гладкий

Від 1 липня 2021 року набув чинності Закон України від 19 червня 2020 року № 738-ІХ, який регулює роботу товарних бірж.

Згідно з документом, з 1 липня усі товарні біржі повинні отримати в Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку ліцензію на провадження професійної діяльності на організованих товарних ринках – діяльності з організації торгівлі продукцією на товарних біржах. Лише на підставі цієї ліцензії товарні біржі мають право провадити свою діяльність.

Про труднощі з отриманням ліцензії, про те, як працює сучасна товарна біржа, як проводяться торги у системі і чому "Прозорро.Продажі" отримала сильного конкурента розповідає директор "Української універсальної біржі" Сергій Гладкий.

Українська універсальна біржа стала другою товарною біржею України, яка отримала ліцензію НКЦПФР для проведення торгів на товарних ринках. Чому серед понад 500 товарних бірж, які існували раніше, на сьогодні тільки вам і ще Українській енергетичній біржі це вдалося?

Давайте почнемо з того, що біржовий ринок - це відображення розвитку економічного життя тієї чи іншої країни. Якщо раніше без ліцензування ми бачили більше 500 товарних бірж (на деяких товарних біржах, за даними Держстату, за всю їх історію було всього 1-10 угод), які не створили нам будь-якої конкуренції, оскільки готувались під певні "одноразові операції", то на фондовому ринку біржі ліцензовані вже давно. Їх кількість була в рази меншою, але на них постійно відбувались торги. Ці біржі займаються розробкою і впровадженням нових торгових інструментів, біржових індексів і т.д. Тому, для Української універсальної біржі отримання ліцензії в НКЦПФР було лише логічним і очікуваним етапом розвитку, до якого ми йшли останні кілька років. Можливо, в майбутньому ми побачимо збільшення кількості ліцензованих бірж, але не варто ставитися до кількості бірж, як до єдиного показника конкуренції на цьому ринку. Біржі насамперед конкурують сервісами, продуктами, технологіями, а конкуренція між ними в світі давно перейшла на міжнародний рівень. Арифметичне збільшення кількості зовсім не означає збільшення якості послуги, яку надає біржа, а навпаки, може призвести до розмиття ліквідності на ринках окремих товарів. В принципі, це можна спостерігати зараз і на фондових майданчиках. Біржі почали конкурувати не сервісами і продуктами, а біржовою комісією, що не дало їм можливості інвестувати в софт та інфраструктуру. Причому там фондових бірж лише три. Я не думаю, що на товарному ринку потрібно видавати багато ліцензій, інакше побачимо знову те, що вже проходили з сотнями бірж: бірж багато було, а біржової торгівлі так і не було. Ми прекрасно розуміємо, що ліцензування - це державний інструмент регулювання ринку (потрібно дуже обережно приймати рішення як про видачу ліцензії, так і про її позбавлення) і тому ми дуже цінуємо отриману ліцензію і будемо підтримувати наш імідж як надійної національної біржі.

Раніше створення товарної біржі прирівнювалось до створення звичайної юридичної особи. Як ліцензування товарних бірж змінить цей ринок?

Так, звичайно, тепер слід кілька разів подумати і добре проаналізувати ринок, перш ніж запускати такий проект, як товарна біржа в Україні. Адже якщо раніше для створення "товарки" не потрібно було особливо морочитися, то на сьогоднішній день законодавство виписане у нас досить детально і точно. Це, звичайно ж, з одного боку ускладнює роботу сумлінних бірж, але з іншого - істотно захищає інтереси торговців, а також інвесторів. Це дозволить поглянути на український ринок тим інвесторам, яким не вистачало інструментарію або додаткових механізмів державної підтримки. Я вважаю, що такі нововведення підуть ринку на користь, вичистяться, так би мовити, "авгієві стайні".

Чому не стали першою біржею, що отримала ліцензію? Наскільки було складно її отримати?

Ми брали участь в робочих групах з розробки деяких частин законодавства з регулювання товарного біржового ринку України. Ми намагалися повністю поділитися всіма своїми знаннями та напрацюваннями при підготовці Закону, а вже що стосується підзаконних актів, то тут ми не могли залучатися, адже у нас міг виникнути конфлікт інтересів. Ми лише моніторили актуальну інформацію про прогрес в розробці нормативно-правових актів Нацкомісії і очікували їх офіційної публікації. Ми підготували весь пакет документів приблизно за місяць або півтора - як тільки вони були опубліковані. На мою думку, і це дуже швидко. Ми всією біржею пройшли складну і тривалу процедуру ліцензування, перехід на міжнародні стандарти фінансової звітності, кілька незалежних аудитів, створення нових підрозділів комплаєнса і інших, навчання і сертифікацію фахівців, соцзабез менеджменту біржі в комісії, проходження КСЗІ для програмного забезпечення, однак результат досягнутий - ми ліцензію отримали. Я не думаю, що банк, який подає документи для отримання ліцензії в НБУ, отримує її швидше, тому вважаю успіхом, що через 3 місяці після початку видачі ліцензій ми відповідаємо вимогам регулятора.

Читаючи в пресі інформацію, вважаю що на ринку з'являться ще товарні біржі, які зможуть отримати ліцензію, питання "як скоро?". Але це питання не до нас.

А до кого?

Можливо до Нацкомісії, можливо до деяких Міністерств. Наскільки я знаю, НКЦПФР виконала величезний обсяг роботи з розробки підзаконних актів, а після цього отримала кілька пакетів документів не тільки від нас, але і від інших бірж, а документи розглядаються після надходження в порядку черги FIFO (first in-first out). Були деякі біржі, які подали документи, але їм відмовили в ліцензії. Можливо, вони поспішили і не якісно підготували документи, але подали пакет документів раніше за нас, і це затягнуло процес отримання нами ліцензії. Одне можу сказати точно, процес ліцензування повинен бути максимально жорстким і ніякі поблажки неприпустимі.

Кажете так, ніби хочете стати другою і останньою біржею, яка отримала ліцензію.

Зрозумійте, Україна будує новий ринок, і, як тільки на такому ринку з'явиться "паршива вівця", - тінь впаде на всіх інших і на Нацкомісію - в першу чергу. Ми можемо навіть не сподіватися на приплив інвесторів, а через 10 років знову опинимося з 300 ліцензованими товарними біржами. Якщо це є мета, то немає проблем - навіщо витрачати 10 років, це можна зробити за місяць, ввести плату за ліцензію, як для азартних ігор, і тоді ми точно можемо забути про розвиток товарного біржового ринку, але так, виконаємо і перевиконаємо бюджет, але це неточно. Якщо подивитися на європейський і штатівський досвід, ви там не побачите навіть 5 ліцензованих бірж, але вони жорстко регулюються, не даючи учасникам здійснювати маніпуляції.

Існує думка, що Україні не потрібно багато бірж, а достатньо однієї, яка б сконцентрувала на собі і фінансові та товарні операції. Погоджуєтесь?

Якщо буде тільки одна товарна біржа - це також негативно відіб'ється на ринку. Адже монополізм, в тій чи іншій формі, створив не багато хороших продуктів, а ось в конкурентному середовищі народжуються Apple, Facebook і т.д. Знову ж, переконаний в тому, що Україні не потрібна велика кількість бірж, тим паче на товарному ринку. Ми чули про проект Next UA, ініційований USAID, саме для побудови якісної фондової біржі, саме якісної і професійної, тобто брати потрібно не кількістю бірж, а якістю.

Скільки часу пішло на підготовка пакету документів?

З 19 червня 2020 року, моменту прийняття Закону України №738, був передбачений перехідний період до 1 липня 2021 року. Цей період був закладений в закон з метою розробки та затвердження НКЦПФР підзаконних актів, які як раз би і регулювали сам процес ліцензування, механізм роботи нагляду, контролю біржової торгівлі, дотримання вимог і багато чого іншого. На жаль, не всі регламенти та документи були підготовлені вчасно. Нам цього часу вистачило як на організаційні моменти, так і на подачу пакету документів.

Скільки коштує отримати ліцензію?

На даний момент вона не оплачується, але для того, щоб її отримати, потрібно не тільки статут зареєструвати. Потрібно мати кваліфікований персонал, обладнання, торгові системи і багато, багато іншого.

Як оціните саму процедуру отримання ліцензії. Вона може бути простішою, чи це своєрідний фільтр для неблагонадійних бірж?

Ліцензування - це своєрідний державний фільтр, основна роль якого полягає у відсіваннія неринкових і безрепутаційних гравців. Те, що ми бачили в американських фільмах про біржових махінаторів і про те, як американська комісія прикриває такі контори. Приблизно схоже ми хотіли б побачити у нас. Я вважаю, що комісія повинна бути жорсткою і справедливою незалежно від історії відносин або інших чинників. У такому разі отримаємо незалежний орган на який можна буде спертися для розвитку. В той же час не хотілося б щоб цей склад комісії повторив сумний досвід фондового ринку попереднього складу комісії, що почавши зачищати недобросовісних учасників. Вони залишили на фондовому ринку випалене поле. Ринку немає взагалі.

Чи стикалися ви або ваші співробітники з корупцією при отриманні ліцензії? Можливо, були затягування з боку НКЦПФР там, де це не передбачено?

Ви знаєте, я щасливий, що ми живемо в такий час і в Україні, коли можна просто подати пакет документів, згідно з загальнодоступним переліком документів, без обмеження по кінцевому терміну. Результати розгляду знаходяться в публічному доступі і т.д. У порівнянні з тим, як це було 10 років тому, - це величезний стрибок вперед. От би ще в "Дії" це реалізувати ... (сміється).

Яка доля чекає ті біржі, які ліцензію не отримають або не зацікавлені в її отриманні?

Чесно, - я не знаю. Можливо, вони перейдуть в інші форми господарювання і займуться, нарешті, профільним бізнесом. Можливо продовжать брати участь у біржовій торгівлі в якості брокерів. Мені здається, що це питання не зовсім за адресою.

Ваша біржа є акредитованою в системі Прозорро.Продажі. Плануєте і далі працювати на ринку торгівлі проблемними активами або сконцентруєтеся на товарному біржовому ринку?

Ми акредитовані в Прозорро.Продажі з 2016 року і відтоді активно розвиваємо цей напрямок. Раніше, дійсно, це були торги проблемними активами, необслуговуваними кредитами і т.д. Нам цікавий подальший розвиток в рамках цієї торгової платформи і результати нашої роботи в ній говорять самі за себе - ми щомісяця знаходимося в топ-5 майданчиків за сумою проданих лотів, в деякі періоди ми ставали майданчиком №1. На сьогодні Прозорро.Продажі активно розвивається в напрямку розвитку таких ринків як банкрутство, оренда і продаж земель сільськогосподарського призначення, малої приватизації, торгівля квотами підтримки і, що мене дивує - деревини.

Чому дивує деревина, а не, наприклад, земля?

Деревина - це класичний біржовий товар. Її можна стандартизувати, це масовий ресурс. Також попит і пропозиція на нього не фіксовані. А земля - ні. Земля не піддається стандартизації на тому рівні, щоб нею можна було б торгувати в рамках класичних біржових торгів.

На ринку природного газу давно було доведено, що Прозорро не може формувати ринкові ціни на природний газ в силу несумісності архітектури торгів Прозорро і такого енергоносія, як природний газ, який також є біржовим товаром за визначенням. Якщо проаналізувати кількість скасованих тендерів для держпідприємств по газу, після початку зростання ціни, то стає очевидним, що для біржових товарів Прозоро не працює. Тому, для мене і дивно те, що з біржовим товаром проводять експерименти на непрофільних торговельних системах.

Ринок лісу деякі експерти називають глибоко корупційним. Як біржова торгівля може змінити ситуацію, адже і на біржових торгах також бувають маніпуляції учасників?

Як і на будь-якому іншому ринку, учасники торгів хочуть використовувати ринок на свою користь. Давайте подивимося на ситуацію у перспективі: учасник маніпулює ринком і природно, це має бучити організатор торгів, тобто біржа. Біржовий комітет у цьому випадку повинен відреагувати, запровадивши відповідні обмежувальні заходи і повідомивши регулятор про ці факти. Потім НКЦПФР вже на своєму рівні повинна розбиратися з подібними ситуаціями, застосовуючи досить жорсткі санкції до недобросовісних гравців.

Що стосується Прозорро.Продажі, всі учасники ринку неодноразово спостерігали за тим, як деякі недобросовісні учасники спеціально "зривали" торги для того, щоб привести лісгоспи до стану, коли ті змушені продавати деревину за копійки, аби виплатити зарплати і податки, інакше главам загрожувало звільнення або що ще гірше - кримінальна справа.

Недержавні організації повідомляють про успішний пілотний проект Прозорро.Продажі на ринку лісу, де ціни реалізації деревини вищі, ніж за прямими договорами в 2-3 рази, але не скрізь. Ці ж фахівці рекомендують подавати деревину усіма лісгоспами України на платформу Прозорро.Продажі і це, за їхніми оцінками, дозволить отримати країні понад 2 млрд грн щорічно. Як оцінюєте таку перспективу?

Так, звичайно, не можна відняти позитивні результати деяких торгів деревиною на Прозорро.Продажі, до якої ми доклали зусиль, зі свого боку. Однак давайте розберемося докладніше. За тими ж даними Держлісагентства, в рамках експерименту, при виставлених на Прозорро.

Продажі 6 млн кубометрів знеособленого куба, вдалося продати менше 1 млн м3. Це при тому, що замість пілотних 25% ринку, на Прозорро.Продажі було виставлено близько 40% ринку деревини, а хто забезпечить додатковий дохід від непроданої деревини? Зіставляючи те, як майстерно учасники користуються недосконалістю аукціону на 3 рауди, я не можу з упевненістю сказати, що продаж 100% деревини через Прозорро.Продажі принесе Україні додатково 2 млрд. грн. на рік.

Українська універсальна біржа працює на ринку деревини ось вже 14 років. За цей час, ми досить успішно проводили такі торги і, коли почали організовувати аукціони, то ми також спостерігали зростання цін по операціях. Адже завжди в конкурентній боротьбі проявляється ринкова ціна. Але ринок буває різним, а на ринку деревини основним фактором є попит. Якщо попит в Європі, в першу чергу в Польщі, виріс, то і у нас ціна буде рости - ми ж не у вакуумі працюємо.

У 90-х роках для стимулювання розвитку біржової торгівлі в Україні, на біржах можна було укладати договори купівлі-продажу навіть автомобілів, які не потрапляють під визначення біржового товару, потім від цього відмовилися. Які стимули для розвитку класичного товарного біржового ринку бачите на даний момент?

Станом на зараз, я бачу, що ринок просить мінімального державного втручання, а також спрощення залучення капіталів. Разом з тим, державний нагляд і контроль в такому специфічному секторі, як біржова торгівля, просто необхідні, адже ми можемо легко перетворитися в пункт з відмивання грошей, або повернемося до безлічі безглуздих бірж, які не несуть корисного навантаження. У різних країнах по-різному держава вирішувала питання залучення на біржу учасників, даючи їм різні преференції, тому не потрібно "винаходити велосипед", а піти перевіреним способом.

На даному етапі, я б суворо розмежував біржові і позабіржові товари - щоб не створювати конкуренцію між різного роду торговими системами. Також я хотів би бачити пільгове оподаткування для учасників біржової торгівлі. До речі, нестандартизовані товари легко можуть торгуватися на Прозоро.Продажі, наприклад дрова. Ми повинні стимулювати вихід бізнесу з тіні і його інвестиції в українську економіку. На сьогоднішній день, ми сидимо на 40 млрд доларів внутрішніх інвестицій, які не працюють - люди бояться інвестувати, тому інвестують у валюту, нерухомість, хоча ці гроші могли б послужити більш динамічному розвитку багатьох ринків, в тому числі і біржового.

Зараз ви читаєте новину «В Україні запрацював ринок товарних бірж. Тепер він конкурує з Прозорро.Продажі». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 26973
Голосування Чи подорожчають продукти через відміну державного регулювання цін?
  • Так, виробники і магазини скористаються цим
  • Так, але подорожчають тільки найпопулярніші товари
  • Ні, будуть лише сезонні коливання цін
  • Деякі товари подешевшають
  • Державне регулювання - це радянський пережиток. Його треба відмінити
Переглянути