Дії Росії у "сирній" війні можна вважати політично мотивованими. А відповіддю України на них має стати прискорення євроінтеграції та створення зони вільної торгівлі з Європейським Союзом.
Про це в інтерв'ю Gazeta.ua сказав експерт Центру соціально-економічних досліджень "САSE-Україна" Володимир Дубровський.
Як сприймати те, що відбувається між Україною та Росією через заборону сиру вітчизняних виробників?
- Дії пана Онищенка завжди були політично узгоджені. Коли була історія з Молдовою, дві історії з Грузією - це вино і мінеральні води... Вони були завжди в потрібний для політичного керівництва момент. Тому майже немає сумнівів, що тут є політичний тиск.
Звичайно, що є певні проблеми з якістю нашого сиру. Свого часу змусили писати - сирний продукт або сметанний продукт. Вони так само мають вказувати справжній вміст різних речовин, включно з пальмовою олією. Споживач має робити свій вибір свідомо, дивлячись на склад продукту, як це робиться у всьому цивілізованому світі. Якщо ми будемо зближуватись з Євросоюзом, там будуть такі самі вимоги.
В чому полягає тиск Росії, що вона хоче отримати взамін?
- Росія хоче отримати вступ України до Митного союзу. Якщо не вступ, то хоча б якісь поступки в цьому напрямку дуже важливі для Путіна. Оскільки в нього наближаються вибори, а жодних інших плюсів він не може запропонувати своєму електоратові, окрім відродження пост-радянського простору.
Ця війна не перша. Вже була з цукром, цукерками.
- З м'ясом також. У будь-якої української влади, що помаранчевої, що біло-блакитної, що Кучми і Кравчука, є певні інтереси в тому, аби зберегти незалежність і якимось чином не допустити поглинання Росією своїх активів. За іронією долі свого часу сама незалежність України була зобов'язана своїм виникненням тому факту, що номенклатура об'єдналась з націонал-патріотами, з якими вони до того були в дуже ворожих позиціях. Вона з ними об'єдналась в тому, що треба відділятись від Росії. Вони побоювалися за свої капітали, за ті можливості, які вони мають в незалежній країні. Боялись, що потужний російський капітал їх просто з'їсть. Зараз виходить майже така сама ситуація. Влада, яка за своєю ментальністю є абсолютно імперською, російською і поводить себе в середині країни ледь не гірше, ніж Путін, вона тим не менш хоче бути незалежною. Так само було в Лукашенка, який взагалі зневажає все білоруське. Навіть не говорить білоруською мовою. Конфлікти з Росією були такі самі, бо він не хотів поступатись своїми власними можливостями і своїми власними джерелами доходів. Тому будь-яка українська влада не хоче такого поглинання Росією. А Росія хоче. З помаранчевою владою він був ще до того ж ідейний, а з цією - суто майновий. Від того він не перестає бути конфліктом, і засоби, які в ньому використовуються, мало змінюються.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Росія не зможе швидко знайти заміну українським сирам - експерт
Що Україна може протиставити Росії? Машини в них не дуже якісні.
- Симетрична відповідь не втому, аби зменшувати можливості торгівлі з Росією. Це б'є по власному споживачеві. Я, м'яко кажучи, не є фанатом російських автомобілів, але якщо люди, які готові їх купувати за ту ціну, як є, то немає сенсу їх обмежувати. А відповідь має бути в тому, аби прискорювати європейську інтеграцію і робити все для того, аби Україна створила зону вільної торгівлі з Європейським Союзом. Це набагато важливіше, ніж торгівля з Росією. Ми б від неї менше залежали, і це не було б такою проблемою.
Коментарі
5