З депозитів хочуть знімати 25%

Депутат від Партії регіонів Євген Сігал пропонує запровадити 25%-ву ставку оподаткування доходів фізичних осіб, отриманих у вигляді відсотків на депозити. Вважає, що така ставка дозволить банкам отримати більш дешеві кредитні ресурси та стимулюватиме населення спрямовувати доходи на споживання товарів і послуг. Отримані доходи передбачають спрямувати у Пенсійний фонд. Законопроект передбачає розпочати знімати податок уже від 1 січня 2014 року. Досі Податковим кодексом передбачався податок у 5% від 1 січня 2015 року.

Це ніяк не допоможе українській економіці, бо поставить усе з ніг на голову, вважає президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко, 59 років:

- Люди при владі мислять лише тим, яким чином забрати і поділити. Їхні мізки не здатні мислити, як створити додаткові умови, щоб люди заробляли, а банки кредитували.

Цей податок може допомогти банкам?

- Вони хочуть допомогти банкам з кредитами. Але для чого кредити? Якщо вони не думають, як розвивати українську економіку, то їм і кредити не потрібні. Чому досі існує мораторій на податок з відсотків по депозитах населення? Бо до сьогодні кількість коштів фізичних осіб на депозитних рахунках досі менша, ніж була 1990 року, у співставних цінах. А єдиним джерелом кредитування залишаються саме вони. Бо інвестицій нема. Якщо до 2008 року йшли потоки з Заходу, хоч трохи, то зараз вони повністю зупинились.

Скільки це у грошах?

- Ми маємо десь 300 тисяч депозитних рахунків. Сукупно це десь 400 мільярдів гривень, як на гривневих, так і на валютних депозитах. Якщо людина поклала на депозит 1000 гривень під 10%, то її прибуток складатиме сто гривень. І з цієї сотні 25 гривень забиратиме держава. Просто так. А якщо людина має 100 мільйонів на депозиті? Бо є й такі. Хіба можна собі уявити, що адекватна людина викине 2,5 мільйони просто так? Вони будуть думати, яким чином утекти від цього оподаткування. Наприклад, у валюту. Але й там влада хоче нажитися і оподаткувати будь-які операції.

Може, просто лякають? З 15 відсотками на обмін валюти залякали ж — люди перестали брати долари?

- Нічого не перестали. Жодної користі не було з тих залякувань. Влада торік спалила 7,5 мільярдів доларів, щоб підтримати курс гривні. Якби люди здавали долари, цього б не трапилося.

А доларові депозити можуть оподаткувати, залишивши гривневі неоподаткованими до 2015-го?

- Не можна стратегічні питання вирішувати тактичними заходами. Стратегічно в Україні долар не має бути валютою, в якій зберігають заощадження. Такою валютою мусить бути гривня. Але ж це можна зробити цивілізовано. На думку влади, потрібно просто зробити нестерпні умови, щоб люди не зберігали гроші в доларах. Людина і хотіла б тримати у доларах — а от ми не дамо їй! Оце логіка. Так ти зроби так, щоб гривня нормально виконувала функцію валюти для заощаджень. Щоб люди їй довіряли. А для цього треба розвивати економіку. Вони ж хочуть лише адміністративно кисень перекрити, щоб люди виходу не мали. Для того, щоб відбулась дедоларизація української економіки, потрібно змінювати її структуру, наповнення, стратегію її розвитку. А влада думає, що заморочить голову людям і все буде гаразд.

Чи можна цими 25 відсотками суттєво допомогти Пенсійному фондові?

- Сукупно це вийшло б 8-10 мільярдів гривень. Дефіцит Пенсійного фонду у 2013 році вийде до 22 мільярдів. Але сама суть питання в іншому — Пенсійний фонд у нас за законом має наповнюватися з держбюджету, а не через обдирання людей і маніпуляції з їхніми вкладами. А для цього люди мають заробляти. Але їм так не підходить, вони з неба хочуть грошей.

Якщо людина вже має депозит, то чи можуть у неї знімати податок з відсотків, якщо вона підписувала угоду про інше?

- Ні, за законом діючі депозити не мають чіпати. А зміни вже накладатимуть на нові. Проте з цією владою можна чекати що завгодно. Завтра бахне криза, і вони насильницьки трансформують доларові депозити у гривневі. І хто їх зупинить? Від них чекати можна геть усе.

А який тоді вихід — як владі примусити банки давати кредити?

- Кредити походять від латинського "кредо" — вірити, довіряти. Якщо владі довірятимуть, то і кредитуватимуть, і ставки кредитів знижуватимуть. Вона ж не розуміє, що робить усе навпаки. Бо втручається у банківську сферу і щоразу змінює правила. Банки не знають, що завтра зміниться. Їм просто потрібно показати стратегію — що влада робитиме за 10, а що за 20 років. Тоді під це можна брати кредити. Але жодної програми немає — лишень "покращення" для олігархів.

Ця ставка може вплинути на малі банки? Вони збанкрутують?

- Навпаки. Малі банки мають менший статутний капітал, і їм якраз легше переживати такі стресові ситуації. Бо нема чого особливо втрачати. Вони найлегше пережили кризу 2008-09 років. Малі банки вдвічі менше потребували рефінансування, аніж великі. Зі 100 малих банків лише 1 банкрутував. Під відкіс якраз ішли великі банки з першої двадцятки. Отак може бути й цього разу.

×