19 листопада 1986 року в Радянському Союзі прийняли закон "Про індивідуальну трудову діяльність". Документ набрав чинності 1 травня 1987-го.
Громадянам дозволили працювати "на себе". Наприклад, шити одяг, взуття, виготовляти сувеніри. Почали активно відкривали перукарні, майстерні з ремонту побутової техніки. Наймана праця була заборонена. Індивідуальна трудова діяльність ґрунтувалася виключно на особистій праці громадян та членів їх сімей. Займатися нею могли повнолітні громадяни у вільний від основної роботи час. Також домогосподарки, інваліди, пенсіонери, студенти.
Щоб займатися індивідуальною трудовою діяльністю, громадяни повинні були отримати реєстраційне посвідчення або придбати патент у фінансового відділу виконавчого комітету районної чи міської Ради народних депутатів. Зі своїх доходів сплачували внески до Пенсійного фонду. Завдяки цьому отримували право на трудову пенсію.
26 травня 1988 року в СРСР прийняли закон "Про кооперацію". Таким чином, почало розвиватися підприємництво. Масово відкривалися приватні кафе. Щоправда спочатку вони не користувалися великою популярністю. Ціни там були вищі. Наприклад, комплексний обід коштував 7-10 руб., у звичайній їдальні - 1,5 руб.
Робітники в той час у середньому отримували 250-300 руб. на місяць. З часом у кооперативах зарплати зросли до 1 тис. руб.
"Я звільнився з шахти, де пропрацював багато років електрослюсарем. Разом зі своєю дружиною та сім'єю друга організували кооператив. Випускали сувеніри, рекламні календарі та футболки", - розповідає донеччанин Олександр Хряков, пише "Сегодня".
Підприємців звільнили від податків протягом 3-5 років. Не було жодних перевірок. Давали позики під 1%.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що продавали на тротуарах в СРСР 1959 року
"У той час усі держпідприємства жили за цінами, які диктували зверху. Водночас кооперативи мали право вільно встановлювати ціни на свої товари. Зрозуміло, що в умовах дефіциту товарів їх могли завищувати", - додає колишній кооператор.
У радянській пресі негативно висвітлювали образ людей, які працювали "на себе". Наприклад, журнал "Крокодил" висміяв підприємця, який виготовляв і продавав устілки для взуття. В статті наголошували, що він думав не про людей, а тільки про можливість заробити.
Сума грошових вкладів населення в Ощадбанку СРСР у 1987 pоці становила 266,9 млрд крб. У 1988-му — 297,5, у 1989-му — 337,7. Таким чином, у 1989 році вклади населення порівняно з попереднім роком зросли на 40,2 млрд крб.
9 
8642
Коментарі