Після послаблення карантину на ринку праці стало більше вакансій. У червні-липні компанії в ейфорії підвищували заробітні плати. Однак у серпні темпи зростання виплат сповільнилися, розповіла Gazeta.ua HR-експерт Тетяна Пашкіна.
У другому кварталі 2020-го рівень безробіття зріс до 9,9%, свідчать дані Держстату. Тих, хто працює, стало менше на 1 млн - 15,6 млн осіб. Наскільки такі цифри реальні?
Це дані Державного центру зайнятості. Вони не можуть бути стовідсотково ідеальними. Адже не враховують безробітних, які неофіційно підзаробляють. Також це люди без роботи, які не хочуть ставати на облік. Вважають, що це зайвий клопіт за 1 тисячу гривень. Щоправда, цифри від Держстату показують динаміку, адже враховують одну й ту ж кількість людей. З іншого боку, 10 відсотків - не настільки страшна цифра, як зараз говорять. Якщо порівнювати з попередніми роками, то ми вже переживали безробіття у межах 9-11 відсотків. Крім того, щороку в перший та четвертий квартал кількість безробітних зростає, бо працівники сільського господарства закінчують сезонні роботи й реєструються в центрах зайнятості. Звісно, якщо порівнювати показники з 2019 роком, то ситуація зараз не досить райдужна. Якщо говоримо про 2014-2015 роки, то не так все й погано.
Які профсфери під час карантину постраждали найбільше?
Найбільші збитки - у сфері торгівлі та гостинності. Більшість закладів вимушено зачинили, а працівники втратили роботу. У першому випадку ситуація вже покращилася. Ті ж продавці-консультанти вийшли на робочі місця. Водночас готелі, ресторани та кафе й зараз працюють із суттєвими обмеженнями. Переважно скоротилися обсяги роботи. Наприклад, зменшилася кількість посадкових місць у ресторанах. Тому потрібно значно менше персоналу, ніж наймали раніше. Втрати намагаються компенсувати послугами доставки їжі. Невтішна ситуація у туристичній сфері. Це ж стосується сфери краси та здоров'я. Так у тренажерних залах зменшилася кількість відвідувачів. Навіть у сфері IT були проєкти, які довелося закрити.
Найменше збитків карантинні обмеження завдали аграріям. Водночас там інша проблема - посушливе літо і неврожай. Не змінилася ситуація у медицині. Аптеки тільки виграли від нинішньої кризи. Люди масово купують медичні маски, дезінфектори, противірусні засоби. Продовжують розвиватися продуктові мережі – відкривають нові магазини з великою кількістю вакансій.
У яких регіонах ринок праці скоротився найбільше?
Ще навесні заплановане скорочення зачепило промислові регіони - Дніпро, Запоріжжя. Наприклад, на виробництвах почали автоматизовувати процеси, а тому людей звільняли. Сьогодні ця тенденція продовжується, хоча міста належать до жовтої та зеленої карантинної зони. Водночас у тому ж Тернополі хіба хочеш – мусиш закривати виробництва. Регіон перебуває в червоній зоні. Люди просто не можуть дістатися на роботу. З іншого боку, чітко підрахувати кількість безробітних ми не можемо. Наприклад, зараз масово закриваються приватні невеликі підприємства сірого бізнесу. А люди до центрів зайнятості не йдуть. Ще на початку карантину роботодавці сподівалися, що пережити кризу вдасться з найменшими втратами. Тому відправляли працівників у планові щорічні відпустки та відпустки за власний рахунок. Пропонували їм чверть ставки, когось офіційно відправляли на простій на дві третини зарплати. Перукарі підпільно вдома приймали клієнтів. Тому маємо частково приховане безробіття.
Безробіття зростатиме далі?
Раніше стратегія була на кілька років, зараз вона двотижнева. Залежить від того, до якої карантинної зони віднесуть регіон. Після послаблення карантину роботодавці вивели працівників на роботу. Потім зрозуміли, що персоналу на обсяги ринку, які залишилися, забагато. Можливо, восени на нас чекає нова хвиля звільнень. Це залежить від повернення до жорстких обмежень. Щоправда, вважаю, що влада дотримуватиметься адаптивного карантину.
Поки що найкраще себе почувають діджитал- та онлайн-бізнес. Для них ризики найменші. Це пов'язано з питанням оренди офісів. Багато IT-компаній уже позакривали більшу частину офісів. Не планують повертатися в них щонайменше до кінця 2020 року. Але від цього роботи менше не стало – кількість таких вакансій зростає.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Топ-5 фраз, які відлякують потенційних працівників
Які особливості українського ринку праці зараз спостерігаємо?
З одного боку, конкуренція між працівниками зросла. Водночас роботодавці можуть диктувати свої умови тільки в тих сферах, де вакансій мало, а пошукачів багато. Йдеться про різноробочих, продавців-консультантів, маркетологів. Висококваліфіковані фахівці - програмісти, технологи, лікарі у кризу тримаються за роботу міцніше, ніж будь-коли. Тому в компаній проблеми з пошуком таких кадрів. Наприклад, малоймовірно знайти безробітного висококваліфікованого технолога кондитерських виробів. Його потрібно переманювати з інших компаній, пропонувати більшу зарплату та кращі умови. А людина хоче перечекати кризу на старому місці роботи. Це ж стосується лікарів та фармацевтів.
Крім того, кваліфіковані працівники, які залишилися без роботи, не кидаються на першу ліпшу пропозицію. Готові чекати кращих вакансій. Звісно, якщо мають фінансову подушку для цього. Якісні фахівці вже не бояться того, що у трудовій біографії буде простій у 3-6 місяців під час кризи. Вони ходять по співбесідах, вислуховують роботодавця, висувають свої пропозиції.
На розмір допомоги з безробіття, яку громадяни отримують у центрах зайнятості, впливають страховий стаж та заробітна плата працівника перед звільненням. Також мають значення причини звільнення з роботи.
8 
8642
Коментарі