"Народилася в Черкасах. Тато - столяр, мама - косметолог. У 9-му класі з простої школи перейшла у спеціалізовану з вивченням англійської мови. В попередній школі було більше колективного, намагалися підлаштувати під якийсь стандарт. У новій - давали можливість висловлювати власну думку. Там подивилася на світ і на себе з іншого боку. Зрозуміла, що я особистість. Можу розвиватися, цінувати себе, свій час і працю", - говорить Анна.
Працює копірайтером, створює соціальні проєкти.
"Уже двічі намагалася створити власну креативну агенцію. Це складно. Особливо, коли намагаєшся поєднати з сім'єю. Якщо відкриваєш свій бізнес, розумієш, що дуже багато часу потрібно присвятити саме справі. Інколи треба обирати. Поки залишила думку відкрити свій бізнес. Зупинилася на фрілансі. Продовжую писати", - додає.
Зазначає, що все життя вчиться.
"Хочеться, щоб мої діти у майбутньому одночасно з університетом уже йшли працювати. Щоб знали, як заробляються гроші. Я б додала в нашу освіту більше свободи і творчості. Менше теорії, більше практики, гнучкість, уміння підлаштовуватися, вміння слухати інших. Найперше, щоб змінила у баченні вчителів - розуміння того, що кожна дитина унікальна. Не треба оцінювати і казати "Той краще, а той гірше вчиться. Той бездарь, а той талановитий", - вважає ровесниця Незалежності.
За словами Анни Сергеєвої, вона задумувалась про заробітки за кордоном.
"Багато моїх однокласників роз'їхалися по світу. Середній бюджет нашої родини - 25 тисяч гривень на трьох. Найбільше грошей іде на їжу, навчання і враження. Немає такого, що я жорстко економлю. Їмо все просте. Борщ, гречану кашу з котлетою, салати, вареники з вишнями, картопляне пюре з відбивними. Зранку готую млинці, омлет", - зазначає вона.
Українці мають припинити мислити, що їм щось винна держава.
"Курсів, розрахованих на 9 місяців, півроку, достатньо, щоб навчитися будь-чому. Не треба вчитися 5-6 років в університеті. Це багато. Зараз треба мислити швидко, рухатися стрімко. З'явилося більше свободи. Це великий плюс. Вважаю, щоб стати журналістом, потрібно два роки максимум. Намагаюся розумно ставитися до грошей, ретельно обираю, куди їх витрачати. Але на те і дано життя, щоб жити тут і зараз, а не відкладати на чорний день, пенсію", - говорить Анна.
Рідко користується медичними послугами. Досі не має сімейного лікаря.
"Хотіла взяти для доньки в школу довідку. Запис онлайн не працює. Дозвонитися не змогла. Довелося їхати в поліклініку. Хотілося б, щоб було менше бюрократії. Якщо мене щось турбуватиме, скоріше звернуся в приватну клініку", - додає Анна Сергеєва.
Має родичів в окупованому Криму. Спілкується з ними, підтримує зв'язок.
"Я дуже люблю Крим. Сумую за ним. У мене мама українка, а тато - росіянин. Вважаю, що в першу чергу треба залишатися людьми, поважати свою родину. Намагаюся донести до рідних, що не треба воювати ще й в сім'ях. Родичі з Криму дивляться російське телебачення. У них зовсім інше уявлення того, що відбувається. Колись робила великий матеріал про жінок, які були в АТО. Знайомий, дуже молодий хлопець, загинув на Донбасі. Треба віддавати шану людям, які захищають нас", - зазначила Анна.
Найщасливішим роком у житті вважає 2013-й, коли народилася донька Дар'я.
"Через 5 років хочу мати трьох дітей, будинок або велику квартиру. Ким буду працювати - мені не важливо", - підсумувала вона.
Маємо вдома прапор України, брали його з собою на демонстрації, коли в містах відбувалися локальні мітинги під час Революції Гідності. Деякий час він висів на вікні квартири, говорить 30-річна Мар'яна Верховцева. Вона ведуча, контент-менеджерка.
"Народилася в Полтаві. До 18 років жила в селищі Шишаки на Полтавщині. Мама — держслужбовець. Батько працював меблярем, зараз ріже тканину на швейній фабриці. Переїхали в Черкаси, бо шукали кращої долі. Закінчила університет за спеціальністю "Журналістика". Але працюю за професіями, навички з яких отримувала в інших місцях. Навчалася на курсах, їздила на майстер-класи. Вважаю, що українські вузи повинні більше адаптуватися до сучасних умов і вимог роботодавців, зазирати на крок вперед. Шкільні вчителі мають бути максимально продвинуті, сучасні, цікавитися психологією дітей. Тому що діти 10 років тому і зараз - різні покоління. Усе дуже швидко змінюється. Про жодну зі своїх робіт не можу сказати, що це моя професія. Працюю за покликом серця. Колись люди працювали все життя за одним фахом. Зараз це вже неактуально", - каже Мар'яна.
Верховцева категорично проти заробітків за кордоном.
"Є знайомі, родичі, які поїхали і тривалий час жили за кордоном. Потім поверталися виснажені від цієї роботи, втратили зв'язок з рідними. Буду старатися влаштувати життя так, щоб не довелося їхати на заробітки, кидати дітей, батьків. Наш сімейний бюджет - 20-25 тисяч гривень. Найбільше грошей іде на їжу. Економимо на одязі. Намагаюся купувати по акціях, не нехтую секонд-хендом. Молодіжними програмами не користувалися. Отримувала виплати на дитину. Коли вчилася в університеті, мала стипендію. Не думаю, що молодь потребує допомоги від держави", - зазначила ровесниця Незалежності.
На її думку, мінімальна зарплата в Україні має бути 10-15 тис. грн.
"Багато зараз говорять про накопичувальну пенсію. Це нормальна практика - самому подбати про свою старість, не розраховувати на дітей, державу", - говорить Мар'яна.
Востаннє відпочивала в Карпатах, їздила на Азовське море.
"Українському відпочинку бракує сервісу, як за кордоном. Там туриста плекають, бо розуміють, що він годує бізнес. У нас ставляться, як до шабашки: є хата, здам в оренду. Бабуся розказує, що Радянський Союз - це просто пушка, що держава про всіх дбала і усе давала. Реагую гостро, тому що не бачу сенсу цієї ностальгії. Ми живемо в іншій країні, світі. Порівнювати Радянський Союз і сучасну Україну — не можна. Морозиво по 25 копійок я не їла, держава мені не дала ні квартири, ні роботи. Але я про це не шкодую", - каже Верховцева.
Любить вишиванки. Має більше 20 штук.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Людей шокувала перспектива повернення до тоталітарного минулого - історик
"Одягаю їх часто. Даруємо один одному в родині. Люблю українські гурти "Казка", "Бумбокс", "Скай", "Друга ріка", "Хардкіс", "ЛатексФауна", поважаю Діму Монатіка. З письменників подобається Василь Шкляр, Ірен Роздобудько, Ірена Карпа, Володимир Лис. Дивилась серіал "Спіймати Кайдаша", "І будуть люди", фільм "Пекельна хоругва". Найщасливіший рік у житті - 2013-й. Тоді зустріла чоловіка, влаштувалася на першу серйозну роботу після університету, вперше поїхала за кордон", - підсумувала вона.
Постанову й Акт проголошення незалежності України ухвалили на позачерговій сесії Верховної Ради 24 серпня 1991 року. Україна стала незалежною державою з неподільною та недоторканною територією, на якій чинними є тільки Конституція, закони й постанови уряду.
3 
8642
Коментарі