Експерт лісової галузі, національний координатор програми FLEG, Голова ГО "Незалежне експертне партнерство" та завідувач кафедри дендрології та лісової селекції НУБІП України розповів про результати запровадження мораторію на експорт необробленого круглого лісу, проблеми лісівників та деревообробної промисловості, шляхи виходу з кризи та об'єктивні причини, чому країна не повинна відмовлятися від планової вирубки лісів.
- Юрій Миколайович, тема лісового господарства одна з найгостріших сьогодні в українському суспільстві. Активно обговорюється питання реформування цієї галузі. Який стан речей ми маємо наразі?
- Площа лісів складає 10,6 млн. га. В підпорядкуванні Держагенства лісових ресурсів – 7,6 млн. га, ще 3 млн. га підпорядковані іншим користувачам. Це ліси комунальної власності, національні парки та заповідники, ліси Міносвіти та Міноборони. Запас наших лісів складає від 50 кубів на гектарі на Півдні, до 300 кубів на гектарі на Півночі та в Карпатах. Рубають щорічно до 19 млн. кубів стиглого лісу. В сусідній Польщі ця цифра більша в двічі при ті й же площі лісів. Щорічно в середньому на 1 га лісу України приростає 4 м3 деревини. Запас деревини яка є в лісі в Україні більше 2,2 млрд. м3. Тобто в середньому приростає 40 млн. м3 щорічно, а використовуємо 50% (19 млн. м3). В Європі цей показник 70%.
- Після численних скандалів та виявлення незаконних рубок, ці заходи українці пов'язують з корупцією. Коли можна рубати ліс і наскільки це необхідно?
- Коли Україна експортує рекордні об'єми зерна ми радіємо, це прибуток до бюджету, хоча хліб від цього дешевше не стає. А коли йде вагон чи машина з деревиною – це злодії крадуть. Але чому? Адже іде збір лісового врожаю. Ліс має термін зрілості. Для прикладу сосна. Вік її головного користування починається з 80 років. Саме в цьому віці вона набирає максимальну кількість деревини на гектарі і її можна рубати. Якщо перетримати її на корені 20-40 років, деревина втрачає якість і ліс починає деградувати. Це марнотратство, адже ліс це важлива складова промисловості країни. З огляду на це мораторій ніяк не може зменшити кількість рубок. Ліс достигає і врожай потрібно збирати, а для насаджень більш зрілого віку є Національні парки та заповідники.
- Вирубка ведеться у нас хаотично, чи все ж є якісь програми, контроль?
- Рубки головного користування – це рубки збору врожаю. В Ірпені є цілий проектний інститут. Експедиції з якого раз на 10 років приїздять в кожен лісгосп, роблять оцінку всіх лісів і пишуть на десять років проект лісовпорядкування: скільки, чого і де треба зрубати. Ці об'єми рубок погоджуються з Мінекології, затверджуються і повертаються на підприємства. Тобто лісгосп може взяти не більше ніж йому відвели, в межах того приросту деревини в розрізі порід, який є на даному підприємстві на визначений період.
- Але все одно ми маємо конфліктну ситуацію між суспільством та лісниками. Чому "чорний" ринок все ж залишається?
- Незаконна рубка – рубка дерева, яке не відведене в рубку. Його вкрали і вивезли. Потім лісова охорона знайшла пеньок, заактувала. Оце та кількість незаконних рубок яка обліковується Держлісагентством. Тепер уявіть, що якийсь лісгосп (у нас багато форм власності, не обов'язково державний) з порушенням відвів в рубку насадження. Наприклад, занизив розряд висоти, щоб використати інші таблиці і зменшив запас на лісосіці. Це буде рубка начебто законна, але лишня не облікована деревина піде на тіньовий ринок. Саме цього об'єму сьогодні ніхто не бачить. Нелегальний ринок формується не лише з цього. Він формується з тих порушень які можуть мати місце при веденні лісового господарства всіх лісокористувачів. Наприклад вирубка деревини в полезахисних смугах, вздовж доріг, в самосійних лісах, на паях. Ця деревина ніде не обліковується. Але на ринок вона надходить.
Ще одне питання - біржові торги. Державні лісгоспи продають деревину через аукціони. А лісгоспи інших користувачів відсутні. Чому? Вони не показують об'єми деревини, відводи. Але і їх робота повинна бути прозора. Це та легальність про яку в Держлісагенстві ми говорили ще в серпні. Тому у свій час наше експертне середовище запропонувало відкрити доступ до всіх реєстрів рубок. Цю ініціативу підтримала Христина Юшкевич, як в.о. голови Держлісагентства. В серпні вона підписала розпорядження, щоб всі реєстри були відкриті на сайті підприємств. В тому числі і на санітарні рубки. Тепер громадськість легко може перевірити як виконано це розпорядження.
- Громадські спостерігачі, екологи скаржаться, що квитки на сайтах є, але відсутні мапи вирубок. Як бути з цим питанням?
- Якщо приїхати до будь-якого державного лісництва, то коло контори будуть стояти стенди – це так званий паспорт лісництва, він введений ще 20 років назад. Там буде план лісонасаджень, поквартальна схема – там все є. Було б бажання. Що стосується самих мап та планшетів то вони йдуть з грифом ДСК – певний рівень державної таємниці. Картографія має певний гриф. Але самі поквартальні схеми є у вільному доступі. Все просто – подивилися в лісорубний квиток, знаємо номер виділу, кварталу. Зайшли у квартал, по господарським стовпчикам визначили всі види рубок. Почитали. І далі можна навіть рулеткою переміряти. В цьому проблеми я не бачу.
Мораторій доконає ліспром
- Юрій Миколайович, ви говорите про всебічне врегулювання ринку деревини. Чи є одним з таких важелів запроваджений на десять років мораторію на експорт необробленого круглого лісу?
- Мораторій як елемент впливу на ринок себе не виправдав в жодній країні світу. У нас він вмотивований ціллю розвитку власного ринку деревини. Але про який ринок ми говоримо? Фактично якщо взяти ринок деревини, і те що зараз розвивається після введення мораторію – це ринок пиломатеріалів. Колоди пиляють на дошку і продають в Європу. Це не глибинна переробка. Та й завозиться в Україну в більшості лісопильне обладнання. Ринок деревини сьогодні закритий від Європи, а внутрішній ринок не такий глибокий як би нам хотілось. Тому нам потрібна переорієнтація того ж будівництва на внутрішні матеріали.
- Якщо мораторій не ефективний, який в такому разі Ви бачите вихід із ситуації?
- Потрібно затвердити промислову стратегію України. Щоб ми розуміли під що працює деревообробка. Який потрібен баланс деревини в державі. Врегулювати законодавчо ринок деревини і ввести норму як торгувати деревиною, щоб зняти всі суперечки. Можливо розглянути питання відміни ПДВ на круглий ліс. Чим глибшу переробку ми хочемо, тим краще потрібно її стимулювати. Якщо йти такими шляхами, то мораторій взагалі непотрібен. А то сьогодні, чим глибше переробляємо тим більше платимо податків.
- Сьогодні окрім мораторію запроваджуються якісь кроки для підтримки деревообробки?
- Закон про відміну ПДВ на деревообробне обладнання завис. А для повного щастя в минулому році в університетах країни виключили з бюджетної підтримки, а фактично закрили, спеціальність "Деревообробка та меблеве виробництво". Оце називається стимулювання. А спробуйте відкрити власне виробництво, відвести землю, зробити проекти, завезти обладнання, то коштів на виробництво не залишиться. За великим рахунком ринок деревини залежить від можливості громадян купити вироби з неї. А в людей коштів немає.
Законодавчі зміни
- Які зміни до законодавства потрібно вносити наразі?
- Попередньо ми домовилися з Держлісагентством і Університетом у березні на Всесвітній День лісу провести круглий стіл по змінам до законодавства. Є дуже багато нормативно-правових актів, що потребують певного уточнення. Регулювання ринку деревини. Ми повинні дати деревообробникам зрозумілі правила торгівлі. Ще одне питання – фінансування лісів Півдня і Сходу України. Трете питання – це обіг деревини на ринку. Потрібна відкрита система лісозаготівлі та обліку деревини на всіх етапах. Щоб деревообробник знав яка деревина буде, яке обладнання йому закуповувати. Є багато питань на стику лісового і земельного законодавства, коли громади бажають узаконити самосійні ліси на паях, закріпити полезахисні смуги, впливати на ведення лісового господарства. Потрібно вирішити питання статусу лісової охорони. На тіньовому ринку сьогодні є досить багато нелегальної зброї. Проти озброєних порушників лісова охорона нічого зробити не може. Лісова охорона повинна мати певний серйозний статус.
- Щодо нових санітарних правил, як ви можете оцінити їх?
- Те що це питання підняли – дуже добре. Важливо, що санітарні рубки повинні включатися в загальний ліміт лісокористування. Ця норма є. Добре, що не затвердили норму про те, що екологічна інспекція повинна давати дозволи на рубку. Адже той хто дає дозвіл не може контролювати. Щодо хворих дерев – питання стає проблемним. Не може коло дерева збиратися купа людей яка не розуміє яка хвороба в цього дерева. Повинен бути спеціаліст який відповідає за прийняття рішення. В Європі в Туреччині, якщо дерево хворіє – то його терміново вивозять з лісу, щоб врятувати інші дерева. Рішення потрібно відпрацювати правильно, а то і коло хворого скоро будуть стояти голова сільради та депутати.
- Ваше ставлення до інституційної реформи. Чи не зведеться вона до банальної передачі функції управління від Мінагропрода до Мінекології?
- У Міністерстві екології вже закладений конфлікт інтересів. Воно також і міністерство природних ресурсів. Ті хто контролює не може мати за собою ресурси. Різниці від того хто зверху немає. Насправді важливе питання - виконання та формування політики. Хто більш професійний, той хай і береться за цю справу. По великому рахунку, за 100 років життя лісу зміниться чотири покоління лісників і безліч Урядів тому, лісова політика повинна бути довгострокова.
2 
8642
Коментарі
3