Космічні перспективи так і не дали змоги відірватися від вугільного котла

Рік минає, і поки не почались свята саме час згадати події у світовій видобувній галузі, що показали нам нові тенденції та можливості. А також проблеми, які створює природа, але частіше - людина сама для себе.

 

Відносини з інвесторами

У той час, як у більшості країн світу йшла плідна робота та вкладались мільярди у розробку копалин, у певних регіонах співпраця не склалась. Найбільш непересічним у цьому плані став конфлікт у Танзанії, що з різним накалом тривав весь 2017 рік, і так і не досягнув свого завершення.

Приводом для подій стало те, що влада країни та інвестори не змогли порозумітися в питанні розподілу прибутків від здобутих алмазів та золота. І сторони дуже завзято і твердо відстоювали свої позиції. Влада країни блокувала експорт партій сировини стверджуючи, що вони недооцінені, а значить - країна недоотримує кошти. Також у конфліктах фігурували такі речі, як вимога виплати 200 млрд. дол. недоотриманних податків та штрафів.

Зі свого боку компанії призупиняли роботу, заявляли про зміну інвестиційних планів та намагались і далі працювати за своїми правилами. Хоча ціна їхніх акцій на ринку і переживала складні часи.

Тож для нас спостереження за цими конфліктами є дуже важливими, адже саме вони і умови, за які йде сутичка, показують актуальний світовий рівень, за яких інвестор працює або ні.

Ще один примітний конфлікт стався у сусідній Румунії. Суть його полягає в тому, що уряд у 1999 році запросив інвестора, і той вклав значні кошти у видобуток золота. Але час йшов і поширення екологічних та естетичних побоювань громадськості та зміни в політичних колах призвели до того, що проект був призупинений. У результаті — позов на 4,4 мільярди доларів до країни. Причому у цій суммі 700 млн. дол. — це те, що вклав інвестор. А інше — це втрата майбутніх прибутків, на які він сподівався.

І важко сказати, якій з країн не загрожує подібна ситуація. Адже проекти видобутку тривають десятиліттями, а погляди громадськості та політиків можуть змінюватись значно швидше.

Однак, більшість інвестиційних історій в надра у 2017 році складались вдало — девіденди світових компаній зростали з максимальною за 3 роки швідкістю. А це означає, що видобувна галузь знову виграє конкуренцію на ринку капіталу і це підвищує шанси на залучення більшої кількості інвесторів і в Україну.

І перспективи штовхають інвесторів на нові випробування. Наприклад, у Північній Ірландії, де дуже суворе і природоохоронне, й інші види законодавства, компанія Dalradian Resources збирається вкласті 45 млн. дол. в розробку, як вона вважає — одного з накращих родовищ золота у світі.

І це все при тому, що у 1980-х роках вже була спроба розробити дану ділянку і закінчилась вона невдало.

Однак, цей випадок показує, що навіть дуже розвинені країни не цураються розробляти свої надра. Просто тому, що це дає поштовх розвитку всього регіону та створює робочі місця. Наприклад, не так давно у Великобританії було отримано дозвіл навіть на видобуток калію у шахті, лави котрої розташовані під відомим національним парком.

Технічні прориви

З технологіями чомусь суб'єктивно картина завжди виглядає краще, ніж з інвестиціями. У 2017 році десятки компаній намагались, і таки робили майже неможливе.

Так, компанія De Beers запустила у роботу судно, що здатне видобувати алмази з морського дна. З глибини 120 метрів. Це, безумовно, робить широкий морський видобуток справою вже не завтрашнього дня, а сьогодення. І, фактично, нас тепер чекає нова ера розвідки того, що є на морському дні, та широкий видобуток сотень копалин. А не тільки нафти та газу, як це є сьогодні.

Наступним вражаючим моментом стали здобутки вчених з Люксембургу. Річ у тім, що вони вже багато років розробляють программи, технології та підходи до видобутку корисних копалин у космосі. І от у з'вязку з тим, що у зменшенні вартості польотів у космос стався великий успіх, завдяки ракетам Іллона Маска, то технології і проекти видобутку за межами планети привернули увагу інвесторів.

І виявилося, що лідери вже є — адже космічні компанії, часто розташовані у Люксембурзі, тільки в 2016 році залучили 3,1 млрд. долл. приватних інвестицій у цей, здавалося б, фантастичний напрямок. У результаті, вченими розроблений цілий пласт знань, що стосується видобутку копалин на місяці та астероїдах, переробки цих копалин у космосі та іх подальшого там використання.

Вже у іншій сфері видобутку копалин звернув на себе увагу успіх невеликої компанії BlueRock Diamonds. 6 років тому вона зайнялась вилученням алмазів із залишених колись іншою компанією відвалів породи у Південній Африці - і досягла успіху. Також слід сказати, що таких прикладів, коли старі шахти, відвали, кар'єри стають знов прибутковими і дають продукцію — з кожним роком стає все більше.

Наприклад, цього року уряд Чешської Республіки вже залучив інвесторів до проектів відродження старої шахти коло села Сіновец, щоб добувати літій для становлення нової ери електромобілів.

Тобто технології видобутку йдуть вперед і відвали стають родовищами. Це, безумовно, робить більш привабливими й українські старі видобувні проекти та райони.

Дуже цікаво у 2017 році розвивалась ситуація й у світовій вугільний галузі. Відступивши під наступом вітрової і сонячної енергії в багатьох країнах, вугільні компанії теж вирішили сконцентруватись на сучасних розробках. Наприклад, збільшились інвестиції в розробку новітніх котлів та електростанцій, які вкрай скоротять викиди і дадуть багато енергії.

При цьому розрахунок вугільних та енергетичних компаній простий і воні його не ховають. Він полягає у тому, що якщо запропонувати відносно чисті технології отримання енергії з вугілля, то сонце й вітер займуть певну частину ринку, але не весь. Хоча б тому, що не завжди світить сонце і дме вітер. І саме для цього моменту, будь-яка країна захоче мати ще й екологічну вугільну енергетику.

Також цікаво спостерігати майже ті самі висновки і в аналітичних матеріалах світових нафто-газових компаній. Так, ВР прогнозує, що доля електромобілів збільшиться з актуальних 0,1% до 6% лише до 2035 року. Що, звичайно, залишить великий ринок для нафти та газу.

І ті складнощі, котрі виникали весь рік навколо видобутку сировини для електромобілів — тільки підтверджують розрахунки нафтовиків. Так, 60% світового кобальту привозять з Конго. За минулий рік метал подвоїв свою ціну. При цьому, у самому Конго є певна соціальна напруга і відповідні умови для бізнесу. Тому мало хто може сказати, що країна здатна подвоїти або потроїти видобуток необхіного електромобілям кобальту.

При тому, що експерти прогнозують зростання попиту на цей метал найближчими роками майже в 30 разів.

Все це наводить на думку, що новітні технології, звичайно, захоплюють, але ніщо, все ж таки, не зніме з людства потреби допрацювати і традиційні технології транспорту і енергетики до кращих рівнів і ще довго їх використовувати. А значить - базувати свій розвиток на традиційних для сьогоднішннього дня корисних копалинах, яких більш ніж достатньо і в нашій країні.

×