Володимир Путін, президент Російської Федерації, заборонив своїм указом постачати нафту країнам, які приєдналися до стелі цін, яку було введено санкціями. Прийнявши таке рішення на емоціях, Кремль не тільки не подумав про наслідки для світового ринку, але й для самих себе. У будь-якому разі указ Путіна діятиме до 1 липня 2023 року, а сумні прогнози почали здійснюватися моментально. Про це пише журналіст Денис Стаджи.
Навіть російські експерти припустили, що виробництво нафти цього року впаде на 700 тис. барелів на добу. Міжнародне енергетичне агентство також не потішило висновками – скорочення може сягнути 2 млн барелів, і тоді "дірка" в російському бюджеті складатиме не 3 трлн рублів, а щонайменше вдвічі більше.
Агентство Bloomberg оцінило вплив ембарго та стелі цін на експорт нафти та доходи Росії. Виявляється, що за останні тижні 2022 року морські постачання нафти скоротилися на 117 тис. барелів на добу до 2,615 млн б/д. Ефект санкцій виявився і в падінні оборотності танкерів через тривалі доставки в Азію та зниження кількості перевізників.
"Європейський ринок на короткому транспортному плечі, який споживав понад 1,5 млн б/д нафти з терміналів у Балтійському, Чорному морі та в Арктиці, майже повністю втрачено. Його повинні замінити довгі перевезення в Азію, набагато дорожчі та триваліші", – підсумували експерти Bloomberg.
До так званої "військової скарбниці" Кремля надходження від експортного мита на російську нафту на тижні до 30 грудня впали на $15 млн – до 108 млн. А чотиритижневе падіння склало $3 млн – до $110 млн. Це найнижчий показник у році.
На початку 2023 року ціна на російську нафту (без дисконту) впала до $56,51 за барель за базовою ціною. А ось дисконт Urals щодо Brent збільшився до рекордних 38%! За фактом наразі російська нафта продається дешевше за собівартість. При цьому кожні відібрані $10 за барель нафти призводять до втрати бюджету РФ на 1 трлн рублів на рік. Отже, і рубль продовжує знецінюватися.
За 50 д/б та 10 млн б/д видобутку Росія недораховується 2,1 трлн нафтогазових доходів щодо закладених до бюджету 8,9 трлн. Закон про федеральний бюджет на 2023 рік, підписаний Путіним, передбачає виділення на оборону, безпеку та правоохоронні органи понад 9 трлн рублів ($143 млрд).
Тут можна порівняти ситуацію з 2020 роком, коли Росія вже готувалася до масштабної війни проти України, і тоді витрати російського бюджету на "оборону" становили 3,2 трлн рублів. Тобто навіть брак 2,1 трлн підірве військові можливості Росії (хоча, на жаль, і не повністю).
З іншого боку, стратегічні наслідки для Росії будуть не набагато кращими. Сировинний ринок є дуже конкурентним і формується він покупцем. Якщо продавець (у цьому випадку Росія) дестабілізує його, то лише тимчасово, оскільки покупець приведе його в норму. Це відбудеться через пошук нових продавців, які є не такими норовливими, або через заміну товару (як після енергокризи 1973-74 почався прискорений розвиток АЕС, а сьогодні – відновлюваних джерел енергії). Поведінка Росії і війна, яку вона розпочала, значно прискорює закінчення епохи вуглеводнів.
Цікавий прогноз зробив ще в червні 2012 року американський інвестиційний бак Morgan Stanley: "Час дорогої нафти минає: як і міхур доткомів колись, сировинний міхур скоро лусне. Ціни впадуть, а зростання знову пришвидшиться. Сировинна манія призвела до того, що величезні статки опинилися в невідповідних руках. ... Зміниться ландшафт світової економіки: країни, що розбагатіли на продажу сировини, на кшталт Росії та Бразилії, втратять істотну частину своїх доходів, а імпортери сировини – США, Китай, Індія і навіть Туреччина – отримають нові переваги за рахунок ресурсів, що дешевшають".
Також у грудні 2012 року Національна рада з розвідки США написала в доповіді "Глобальні тенденції 2030: Альтернативні світи", що Росія продовжить видобуток корисних копалин, особливо нафти і газу. Однак, якщо вона не створить більш диверсифіковану економіку і більш ліберальний державний устрій, то стане загрозою регіональній та глобальній безпеці.
Ще тоді, 11 років тому, американські розвідники припустили, що Росія має три сценарії для розвитку. Перший варіант – Росія стає партнером Заходу з урахуванням розрахунку. Другий – Росія вступить у суперечливі відносини з іншими державами і замкнеться, але без зовнішньої агресії. Третій – Росія перетвориться на країну, яка створює неприємності і прагне використовувати свою військову перевагу для залякування та домінування над своїми сусідами, але нафта, яка стрімко буде дешевшати, не дасть РФ утвердитися навіть як регіональній державі. Вже видно, що Росія для себе обрала останній варіант, а отже до кінця "домінуванню" країни-агресорки ще не так довго.
Матеріал підготовлено за аналізом Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки
1 
8642
Коментарі