Доступні кредити для малого бізнесу: економіст пояснив, коли запрацює програма

Питання в тому, як організують систему видачі доступних кредитів. Досвід кредитування аграрних підприємств початку 2000-х показав, що можна отримати високий ефект. Тоді кожна гривня, яку держава виділяла на компенсацію відсоткових ставок, приводила до 20 гривень нових кредитів. Ця програма стала поштовхом до розвитку конкурентного аграрного сектору в Україні. Нинішні високі відсотки, які банки ставлять за своїми кредитами, ще не скоро впадуть ринковим шляхом. Можна згадати 2013 рік, коли ціни падали, облікова ставка Нацбанку була історично низька - 6,5 відсотка, але кредити видавали не менше, ніж під 15 відсотків річних. Адже відсоток по кредиту – це не тільки плата за використання грошей і час. Це також компенсація базових ризиків, які несе кредитор. До них додається рівень інфляційно-девальваційних очікувань, а вони у нас високі. Виплачуючи великий відсоток за кредитом, позичальник платить за себе та того, хто не зміг розрахуватися з боргами. За таких умов підприємцям потрібна державна підтримка. Необхідно, щоб компенсацію відсоткової ставки міг отримати будь-який представник малого бізнесу. Єдине обмеження – за розміром кредиту. Все інше – терміни роботи компанії, кількість працівників, річний оборот - зайве. Адже з'явиться поле для маніпуляцій і корупції. Другий момент – сам кредит має видавати комерційний банк. Тоді він нестиме кредитні ризики, позичальник – операційні, пов'язані з обслуговуванням кредиту. А держава - відсоткові, тобто виплачуватиме компенсацію за відсотковою ставкою. Тільки в такому форматі механізм видачі кредитів буде ринковий і без зловживань. Інша справа, якщо це буде не компенсація, а пільгові кредити, які виплачуватимуть державні банки. Тоді ефекту мультиплікації не побачимо. Крім того, державні банки механічно роздаватимуть кошти без потрібної оцінки ризиків. Підприємці братимуть кредити на підставні компанії.

Цієї суми недостатньо. Потрібно шукати джерела наповнення новоствореного Фонду розвитку підприємництва. Наприклад, можна перераховувати частину доходу Нацбанку. Щорічно прибуток регулятора становить 40-50 мільярдів гривень. Зараз гроші направляють у бюджет.

Підприємці хочуть брати кредити. Проблема, що не всі можуть обслуговувати їх через високу відсоткову ставку. Так, інфляція становить 5 відсотків. У грудні на споживчому ринку взагалі була дефляція 0,2 відсотка. Мікропідприємці не можуть збільшувати ціни на свої послуги. При цьому банки кредити в середньому видають під 20 процентів річних. З одного боку, бізнес їх бере від безвиході. Частину боргів взагалі не повертають. Доки підприємець віддає відсотки, вимиває свої оборотні кошти. Грошей погасити тіло кредиту не залишається. З другого боку, банки переважно видають короткі кредити середньому та великому бізнесу в аграрному секторі. Щоб розвивати бізнес, підприємцям треба довгий ресурс. Державна підтримка у вигляді доступних кредитів насамперед буде цікава бізнесу у сфері послуг.

По-перше, механізм захисту та легалізація активів. Зараз власність малого бізнесу переважно в "тіні". Наприклад, мережа кав'ярень у столиці. Це просто набір сумнівних договорів оренди. По-друге, треба спростити підключення малого бізнесу до інфраструктурних об'єктів, транспортної та митної логістики. Все має відбуватися швидко, законно й без хабарів. По-третє, потрібно створити національне агентство, яке б займалося розвитком малого бізнесу. Таке існує в Естонії. Це своєрідний бізнес-інкубатор. Держава для підприємців проводить тренінги й тематичні заняття. Експерти пояснюють і допомагають підприємцям вийти на зовнішні ринки.

Якщо брати лише співвідношення інфляції та облікової ставки, то остання вже має бути на рівні 8, а не 13,5 відсотків. Але є проблема. За допомогою високої ставки регулятор накопичував надлишкову фінансову ліквідність. Якщо торік пікові залучення Нацбанку в день за допомогою депозитних сертифікатів становили 50-70 мільярдів гривень, то до кінця року сума зросла до 120 мільярдів. Зараз це 160 мільярдів гривень. Гроші закриті в моделі банківської системи. В ідеалі Національний банк облікову ставку має знижувати пропорційно появі в економіці нових кредитно-інвестиційних каналів, куди б ішли кошти. Тоді гроші потрапляли б у реальний сектор економіки. Відповідно, кредити ставали б доступнішими. У нас зараз фактично всі основні інвестиційні канали заблоковані. Якщо Нацбанк почне різко знижувати ставку, то відкриє шлюзи і всі кошти підуть у спекулятивні інструменти, на валютний ринок. Зрозуміло, що будуть інфляційні та девальваційні наслідки.