Дефіцит бензину в РФ загострився: палива не вистачає майже на половині АЗС

Ситуація з бензином на російських АЗС погіршилася. Станом на 15 вересня частка АЗС без АІ-92 зросла до 45%, а без АІ-95 досягає 53%.

Загострення ситуації відбулося на тлі нової хвилі ударів по російських НПЗ.

Про це пише Новая газета Европа.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Україні дорожчає бензин на АЗС

Що відомо

У Росії до середини вересня зберігається гострий дефіцит бензину. Станом на 15 вересня водії не могли знайти АІ-92 на 45% АЗС, а АІ-95 на 53% заправок. Про це свідчать дані сервісу gdebenzin, які проаналізувала "Нова газета Європа".

Ситуація погіршилася після короткого покращення наприкінці серпня. 29 серпня частка АЗС без АІ-92 знизилася до 33%, однак до 15 вересня знову зросла до 45%. З АІ-95 динаміка була схожою: після зниження показника до 38% наприкінці серпня частка заправок без цього виду бензину до 15 вересня піднялася до 53%.

У серпні кількість ударів по НПЗ різко зросла

Погіршення ситуації відбулося на тлі різкого збільшення кількості успішних атак на російські нафтопереробні заводи. У серпні 2026 року їх було 23. Це майже вдвічі більше, ніж у липні, і більш ніж утричі більше, ніж у травні чи червні, підрахувала "Нова газета Європа" на основі моніторингу видання "Астра" та Bloomberg.

Наприкінці серпня удари припали на великі підприємства, серед яких "Славнефть - ЯНОС" у Ярославлі, НОРСІ в Нижньогородській області, КІНЕФ у Кіришах та Пермський НПЗ. У вересні атаки продовжилися. Серед цілей були комплекс ТАНЕКО в Татарстані, заводи в Рязані та Сизрані, а також великі переробники в Саратові та Краснодарському краї.

При цьому наслідки атак для роздрібного ринку проявляються не одразу. Наприкінці липня, коли удари по НПЗ уже почали відбуватися практично щодня, АІ-92 не було лише на 8% АЗС. До 20 серпня цей показник зріс до 52%. Потім дефіцит дещо послабився, але у вересні знову посилився.

Черги та обмеження продажу

Разом із нестачею бензину збільшилася кількість АЗС, де водіям доводиться стояти в чергах або де запроваджують обмеження на продаж.

З кінця липня до другої половини серпня частка заправок із чергами становила переважно 9-19%. Починаючи з 19 серпня показник зріс до 20-27% і залишався на цьому рівні до 14 вересня. Частка АЗС з обмеженнями на продаж протягом останнього тижня сягнула 11-12%. Для порівняння, середній показник за серпень становив 3,2%.

Найгостріше дефіцит позначився на Санкт-Петербурзі та Ленінградській області. Автомобілісти повідомляють про черги тривалістю понад дві години. Місцева влада готується запроваджувати обмеження та заявляє, що ситуація навряд чи покращиться до початку жовтня.

Проблеми з бензином також фіксували в Новоросійську, Краснодарі, Іркутську, Пермі, Сургуті, Ростовській та Архангельській областях, а також у Ямало-Ненецькому та Ханти-Мансійському автономних округах.

Що буде з цінами

Ситуація з дизельним паливом залишається значно стабільнішою. Найбільші проблеми з його доступністю припали на кінець липня та першу половину серпня, коли дизеля не було на 55-85% АЗС. З кінця серпня водії повідомляють про відсутність пального на 10–20% заправок.

За даними, наведеними "Новою газетою Європа", це пояснюється значним внутрішнім виробництвом дизеля в Росії. Його виробляють приблизно вдвічі більше, ніж потрібно внутрішньому ринку, а експорт заборонений.

Водночас Міжнародне енергетичне агентство у вересні заявило про кумулятивний ефект регулярних атак на російську нафтопереробку та складність швидкого ремонту установок через санкції. Агентство знизило довгостроковий прогноз переробки нафти в Росії на найближчі 18 місяців приблизно до 4 млн барелів, що на 30% нижче за рівень до вторгнення в Україну.

На тлі дефіциту учасники ринку очікують подальшого зростання цін на паливо. Станом на 15 вересня бензин у середньому по Росії вже подорожчав на 21% порівняно з груднем 2025 року, а дизельне паливо на 15,5%, за даними Росстату. За словами головного аналітика з макроекономіки, ринків нафти та нафтопродуктів трейдерської компанії "Пролеум" Андрія Дяченка, виробники пального змушені підвищувати ціни через зростання витрат і необхідність компенсувати втрати.

×