Вартість харчових продуктів в Україні стрімко наближається до рівня країн Євросоюзу.
Більше того, деякі позиції вже коштують дорожче, ніж у сусідніх державах. Зокрема, вершкове масло в Україні вже на 20–25% дорожче, ніж у Польщі. Про це свідчать дані з липневого "Інфляційного звіту" Національного банку України.
За інформацією НБУ, з 2020 року продовольча інфляція в Україні перевищила 35%, тоді як загальна - близько 25%. Основні причини зростання - це глобальні кризи (пандемія, війна, енергетична нестабільність, порушення логістики), а також локальні фактори: кліматичні умови, вартість виробництва, дефіцити у певних секторах агросектору.
У структурі споживчих витрат українців продукти харчування займають значну частку - майже 40%, тому будь-яке зростання цін болісно відображається на бюджетах домогосподарств.
Від 2016 року ціни на продукти в Україні (у перерахунку на євро) зросли на 79%, тоді як у країнах ЄС - на 46%. При цьому подорожчання відбувалося нерівномірно.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: НБУ попередив про майбутнє зростання тарифів: що зміниться
Так, хліб, крупи, овочі та фрукти в Україні залишаються дешевшими завдяки нижчим витратам на працю, сировину та логістику. Соняшникова олія теж значно доступніша - приблизно на 20-25% дешевша, ніж у Польщі, завдяки потужному внутрішньому виробництву.
Натомість вершкове масло в Україні вже дорожче за європейське, зокрема польське, що пояснюється вищою собівартістю виробництва та меншою державною підтримкою у порівнянні з ЄС. Аналогічна ситуація спостерігається і в сегменті свинини та молочної продукції, які подорожчали через слабкість українського тваринництва та відсутність ефективних субсидій.
У той же час м'ясо птиці та яйця в Україні залишаються дешевшими. Це результат масштабного промислового виробництва, вертикальної інтеграції та високої ефективності великих агрохолдингів.
Після тимчасового зниження цін у євровому еквіваленті через ослаблення гривні у 2023–2024 роках, з початку 2025 року вартість харчів знову почала зростати, і розрив із європейськими цінами продовжує скорочуватися.
Одним із головних стримуючих чинників є купівельна спроможність населення: коли ціни підходять до "психологічної межі", споживачі переходять на дешевші альтернативи або знижують обсяги споживання.
З іншого боку, слабкий розвиток окремих галузей, особливо тваринництва, штовхає ціни вгору. Також має значення податкове навантаження: в Україні ПДВ на продукти становить 20%, тоді як у Польщі - лише 5%, а деякі продукти взагалі звільнені від оподаткування.
Зміцнення торговельних зв'язків з Євросоюзом, зокрема в межах угоди про ЗВТ, призвело до активізації імпорту продовольства. Це частково пояснює зростання внутрішніх цін - вони "підтягуються" до європейських.
За даними НБУ, у першій половині 2025 року імпорт деяких товарів зріс у рази: свинини - у 4,4 раза, молока - у 1,6, круп - на 48%, овочів - удвічі, а яблук - аж у 8 разів. Це пов'язано з як високими внутрішніми цінами, так і з недостатньою пропозицією на ринку.
Згідно з прогнозами НБУ, до кінця поточного року тарифи на електроенергію, газ, опалення та гаряче водопостачання не переглядатимуться. Однак з огляду на виклики в енергетичному секторі, у 2026 році може розпочатися поступове приведення тарифів до економічно обґрунтованого рівня.
Регулятор наголошує, що точні строки та масштаби змін поки залишаються невизначеними. Різке підвищення тарифів для ліквідації накопичених дисбалансів може створити додатковий інфляційний тиск і потребуватиме збільшення обсягів державної підтримки для населення.
2 
8642
Коментарі