Незалежність – це добровольці й Донецький аеропорт

Незалежність – це насамперед люди.

Про це в коментарі Gazeta.ua сказав Народний Герой України, ветеран війни, оборонець ДАП, завідувач кафедри Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ Кирило Недря.

"Ці люди мають конкретні імена і робили конкретні дії чи, можливо, не діяли. Незалежність нам впала на голову 1991 року, й ми довго носилися з нею, як із валізою без ручки – нести тяжко, але кинути шкода. Все трималося на окремих людях, які з самого початку намагалися плекати й оберігати цю незалежність, можливо, навіть розуміючи незрілість люду для неї.

Такі знаходилися в кожній сфері: політиці, театрі, кіно, літературі, спорті. Поступово, завдяки їм формувалася відповідна ідентичність у вже більшої групи осіб, яка є показником незалежності – незалежності думки, чіткої точки зору та дії, можливості відстоювати своє бачення.

Саме такі люди підтримали Україну під час помаранчевої революції, Майдану, в Криму. Тому ми і не маємо "саюзного гасударства", "єдиного економічного простору" чи ще якоїсь біди, яку, наприклад, вже запустила в себе сусідня Білорусь. Ми можемо генерувати мирні протести як інструмент підтримки громадської думки.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Незалежність - це загартована в боях армія

А ще частина суспільства дозріла до того, що за незалежність не треба лише вмирати. За неї можна і треба воювати. Тобто, ми йдемо цим шляхом... Шляхом незалежності. Нації та держави дуже часто проходили це з метою отримання незалежності. Ми ж проходимо для її збереження. І я маю честь бути частиною таких людей.

Я відчув, що Україна незалежна, вже на війні... Там побачив усе те, що намагалися зруйнувати у міфах і міфологемах, створених штучно. Ми були єдині, нас було не мало. Ми були вмотивовані, кожен робив своє – хтось воював, хтось допомагав, хтось просто не заважав. Це був величезний акт демонстрації Незалежності, який на найпершому та найгарячішому етапі навіть влада не контролювала.

Символом незалежності України для мене завжди були, є і будуть люди доброї волі – добровольці. Адже великий шмат нашої історії тримається саме на таких людях - козацтво, січові стрільці, УПА, добробати

Та це і не тільки у сенсі воїнства, адже того ж самого Мазепу ніхто не заставляв будувати храми, чи навчальні заклади! Як ніхто не заставляв у 14-му, 15-му, 16-му й далі роках якусь бабусю віддавати половину мізерної пенсії на армію або молоду жінку чергувати в госпіталях, мити підлогу й доглядати бійців... Це і є акт доброї волі. Це і є мої люди, моєї Незалежної держави.

А ще беззаперечним символом є прапор, бо я був там, де саме він був орієнтиром "свій-чужий".

Зі словами "Це - Україна!" в мене асоціюється одне місце - Донецький аеропорт. Якось в інтерв'ю відтіля я казав, що це найукраїнськішее місце, де мені доводилося бувати. Досі так вважаю. Там усі розуміли одне одного навіть на різних мовах, ділили одну цигарку люди з потужним власним бізнесом та різнороби. Це було місце єднання і нашої сили, де перед спільною метою і ворогом було все одно, хто якою автівкою їздить чи хто на скількох квадратних метрах живе, яких політичних поглядів дотримується. Поглядами всіх поділили пізніше. Для мене людина, яка зі мною вже вмирала, завжди буде на голову вища за ту, хто мені з блакитного екрана чи сцени обіцятиме гарне життя колись.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вони нас боронять: фотограф опублікував вражаючі світлини з передової

Що я люблю в Україні? Простіше сказати, що я не люблю, і якби такого було б багато, я навряд чи за неї воював. Обожнюю нашу культуру і пишаюся історією. Перехоплює подих від нашої природи. У світі не зустрічав смачнішої кухні. Це земля, яка зробила мене, в якій лежать мої пращури, що боронили її ще за часів козаків, моя мати.

Найсильніше враження справили дві події. Перша – святкування 500-річчя козацтва поблизу рідного Нікополя у 1992 році, коли син, малий Кирило, був до тремтіння вражений тою силою-силенною прапорів, вишиванок, шароварів і українства у державі, де ще не скрізь зняли червоні прапори. А друга – Майдан і війна як акти волі.

Якщо взяти ширше, то подій можна назвати немало: і Євро-2012, і Олімпіада в Атланті з тріумфом, і бої Кличків... Політ у космос Каденюка, наукові звершення, визнані світом. Нам є чим і ким пишатися.

×