Фото: Фото: Вікторія Хоменко

На вихідних у букарні "Бабуїн" Сергій Жадан читав вірші під електронно-етнічні мелодії і співи гурту "Ойра" та Андрія Кириченка.

"Маємо ще дві коломийки, - каже Сергій Жадан. - Поєднали слова народні та текст мого вірша "Нью-Йорк-факін-сіті". Еклектика народного та гостро-соціальної лірики харківського поета - основа їхнього музично-поетичного експерименту.

Проект називається "Мандрівники". Над ним працювали близько року. Вперше презентували його у Харкові і взимку зробили невеликий тур по Західній Україні, також побували в Полтаві, Дніпропетровську.

"Я Юрка Єфремова з "Ойри" знаю з кінця 90-х, - розказує Жадан. - Перші музичні "заготовки" ми зробили ще одинадцять років тому".

З нагоди виходу спільного альбому "Форелі" відіграли концерт у Києві. Альбом можна послухати он-лайн - в мережі він у вільному доступі.

Проект "Мандрівники" важко назвати саме концертом. Це скоріше музичний арт-перформенс. Поезію ритмічно начитує Сергій Жадан. А от в мелодіях - електронно-етнічне різноманіття.

Музиканти називають цей стиль - "етнотроніка". Юрко Єфремов бере до рук то бас-гітару, то дримбу. Петро Юха спершу грає на акустичний гітарі, а на коломийках змінює її на сопілку. Електронщик Андрій Кириченко поєднує перкусію та музику в стилі "ембіент". Наталя Дубинська акомпонує скрипкою. А Галина Бреславець заворожує звивистим вокалом. Коли дійшла черга до веснянок вона ще й заграла на варгані.

"Використовуємо дуже багато інструментів. Є дивовижні бурятські. Юрко, наприклад, грає ще й на залізному решеті, під'єднавши до нього кілька примочок. На жаль, це дуже громіздкий інструмент, тому на гастролі його не беремо. Щось від етнічних інструментів Юрка і мені перепало. Маю вдома бурятське", - каже Жадан.

І все це супроводжується химерною інсталяцією від художньої студії "Антресоля". Відеоряд, що проектується на музикантів, зроблений за принципом калейдоскопу - тут є і візерунки яблук, і мальовані обличчя, і осіннє листя.

До цього харківський поет уже експериментував з гуртом земляків "Собака в космосі". Вони випустили спільний альбом "Зброя пролетаріату". Це 11 пісень на власні тексти політичної спрямованості. За мелодіями - динамічний ска-панк.

Серед книг, у тісному залі букарні вмістилося більше сотні людей. Публіка заворожено мовчала, час від часу пританцьовуючи ногами. Ритмічні веснянки перепліталися з віршами про хворих і порятованих, про жіноче дихання, про вулички з псами, про провідниць, про море і повітря на стадіонах... "я все одно ітиму, тож і ви не спиняйтеся"...

×