"Відчуття, ніби ти зазирнув у власну безодню, боронь Боже зустріти в собі таких демонів. Кілька разів було відчуття, ніби мий спинний мозок розібрали по хребцях і наново зібрали. Неймовірно гарний балет. Пристрасті, глибина, еротика, глибинний, майже тваринний страх і самотність Душі", - пишуть глядачі про виставу "Вій" "Київ Модерн-балету" .
Прем'єра постановки Раду Поклітару відбулася в червні цього року . Після гастролей Україною "Вій" повертається в Київ. 24 жовтня виставу покажуть в Жовтневому палаці.
"До "Вія" руки не доходили створити щось на українську тематику, хоча літератури достатньо, - розповідає балетмейстер Раду Поклітару. - І в якийсь момент я зрозумів, що вже і час, і треба, і хочеться. Прочитав багато класики. Як хореограф до книги, як першооснови для створення балету, висуваю такі вимоги - образність, яскравість характерів, контрастність, різноманітність, динаміка, яка має бути всередині. І не в останню чергу має бути назва, яка буде добре продаватися.
В мене Вій приголомшливий. Набагато складніший і поліфонічніший, ніж прийнято в сценічних інтерпретаціях Гоголя. Вій не може бути уособленням абсолютного зла, бо абсолютне зло - це пороки, які є в нас самих. Він просто їх дзеркало. Балет, насправді, про неідеального Хому Брута. Він і у Гоголя такий. Людина, в якої маса пороків і вад. Але хто з нас досконалий.
Уся європейська культура родом із Давньої Греції. Головна ціль давньогрецького театру, попри банальність поняття, це катарсис - очищення через співчуття до головного героя. Тому мені б хотілося, щоб хоча б один глядач у залі зміг асоціювати себе напряму з Хомою Брутом. З усіма плюсами і мінусами, недоліками і достоїнствами спудея і тим, через що йому довелося пройти".
Балет "Вій" присвячений 14-ій річниці заснування театру "Київ Модерн-балет".
"У далекому 2005-му меценат Володимир Філіппов сказав "Давай створимо театр!", - розповідає Раду Поклітару. - Мені було 33 роки, я був вільним художником, успішно ставив у різних місцях. Але це була пропозиція з категорії тих, від яких не сила відмовитися. Ми ризикнули і в нас все вийшло.
У свій час сучасний балет захопив мене своєю виразністю, тим, що викликає потужне співпереживання у глядачів. Якщо класичний танець — це, по-перше, форма, по-друге — зміст, то в сучасному все навпаки. Класичний танець каже, що земного тяжіння не існує. Натомість сучасний доводить, що воно є, і це значно цікавіше, ніж бути невагомим ельфом, який не має стосунку до реального життя".
Коментарі