У фільмі за повістю Кузьми Скрябіна звучатиме його голос

13 вересня в український прокат вийде драма "Місто, в якому не ходять гроші" режисерки Ганки Третяк. Про це Gazeta.ua розповіли творці фільму.

Стрічку зняли на основі одноіменної повісті Андрія Кузьменка. ЇЇ сюжет автору наснився, коли той відпочивав у Єгипті.

"Коли режисер подзвонила Андрієві з пропозицією зняти фільм — він був надзвичайно здивований. Навіть не вірив в те, що це відбудеться. Якщо ви хочете пізнати його, то варто прочитати саме цю книгу. Там про все. Про наше суспільство. Про нас всіх", - каже вдова музиканта Світлана Бабійчук.

Головну героїню стрічки Алісу звільнили з роботи. Хлопець її кинув, а з близькими вона не ладнає. Випадково знаходить квиток на поїзд без дати і пункту призначення, але зі своїм іменем. Приїжджає у місто, де розраховуються лише послугами. За проїзд в таксі скачуть через калюжі на одній нозі. Щоб отримати квиток, треба пробігти 32 рази навколо залізничної станції. Керують у місті-концтаборі троє нащадків радянських військових, що мали доступ до таємних спецмедикаментів. Їх випробовували на жителях міста, додаючи у їжу і воду. Через це у них змінюється колір шкіри, залежно від емоційного стану. Уся зона обнесена колючим дротом. Знаходиться на території післяаварійної атомної станції.

 

"Це - типова антиутопія як у Орвелла: людина повинна розплачуватися часткою себе - своєю душею, своєю совістю - це типове тоталітарне суспільство" , - зазначила кінознавець Інга Естеркіна.

"Хотіла показати, що свобода є основною цінністю людини. Ми не цінуємо власний час, втрачаємо, обмінюємо його. Людина народжується вільною і її свободу ніхто не може забрати. Це маніпуляція. Тільки сама вона може віддати на суспільну користь частину своєї свободи. Тоді відбувається співжиття, але у випадку, якщо це добровільно. Воля для українського суспільства - тема глибинна. Мер нашого фантастичного міста — образ людини, що маючи владу підкорює собі інших. У відкритих суспільствах цінується людина, як персоналія. Тут все інакше — в закритому просторі неважливо, хто ти. Це вже статистика — ти ресурс, електорат і працеодиниця", - каже Ганка Третяк.

Робота над створенням фільму "Місто, в якому не ходять гроші" тривала п'ять з половиною років. Андрій Кузьменко встиг попрацювати над сценарієм і розробкою образів. Планувалося, що саме він стане музичним продюсером фільму. Автором саундтрека став композитор Євген Чистяков.

"Голос Кузьми звучить у стрічці, як розповідь автора. Його він записав самостійно ще до 2013-го. Пісні так і не використали. Бо так, як це планувалося з ним, без нього зробити б не змогли. Ми зберегли майже всі діалоги, які були написані Кузьмою. Це було принципове рішення. Після його смерті все змінилося. Ми відмінили всі прес-конференції, які разом планували. Перестали говорити про проект. Навіть змінили робочу назву на "Ессе гомо", як посилання на праці німецького філософа Фрідріха Ніцше. Але продовжували щодня працювати над фільмом. Знімали власним коштом. Все, що заробляли на інших проектах — вкладали в це кіно", - каже режисер.

 

Головну роль зіграла Каріна Мельниченко. На майданчику працювала кастинг-директором. Підбирала акторів. Поки пояснювала їм, як грати, режисер обрала її. Роль мера міста зіграв Ігор Цішкевич, а його сина - Андрій Цішкевич. В реальному житті це теж батько й син.

"Найскладнішою емоційною сценою стало приниження людської гідності. Героїня за ночівлю в готелі мала своїм волоссям помити підлогу. Головним завданням було зняти її так, щоб вразити людину, але не викликати у неї відразу. Бо інакше вона не захоче задумуватись над сенсом", - каже Ганка Третяк.

Зйомки почалися 2016-го. Проходили в Києві, Полтаві, Кам'янці-Подільському, Переяслав-Хмельницькому та Дрогобичі

"В перший день зйомок плакала, бо думала, що не впораюсь. Допоміг партнер, бо так сильно тягав мене за волосся, що погано зіграти було неможливо. Важко було, бо фільм українською, а я нею погано володію. Моя героїня трохи нарвана дівчина, яка готова до пригод. Вона незламна, бо рішуче діє без підтримки близьких чи будь-якого захисту. Й дуже людяна, бо втікаючи з міста, рятує й свого нового товариша. Протягом зйомок Аліса снилась мені ледь не щоночі", - каже Каріна Мельниченко.

 

Бюджет фільму становить 3 млн 200 тис. грн.

"Коли зняли фільм, почали з'ясовувати, чи можна отримати якусь фінансову підтримку на його просування. Процедура вимагала оцінити вартість фільму. Це робить спеціальна комісія в Міністерстві юстиції. До нас це робив лише один український режисер — Олег Сенцов. Частина групи зняла більше 110 роликів на підтримку режисера. Зараз їх транслюють в ефірах деяких російських каналів, Те, що відбувається у фільмі, співзвучно тому, що відбувається з Олегом. Героїня перебуває в місці, де зламані всі морально-етичні кордони. Там люди готові піти на все, для забезпечення власного добробуту", - каже актор Андрій Хохолкін.

"Місто, де не ходять гроші" покажуть в 30-ти українських кінотеатрах. Після відбудеться телепоказ та презентація в Берліні, Торонто,Нью-Йорку і Мюнхені.

×