У нас найнепрофесійніша ланка в театрі - це глядачі. Не тому, що це погані люди. Більше того, я навіть думаю, що в багатьох випадках кращі за митців. Але їх смаки сформовані примитивним мистецтвом своєрідно. Люди люблять якісь дуже прості речі, мелодрами ті ж. І їх не можна за це ганити, бо вони дають їй справжні людські емоції.
Про це в інтерв'ю журналу "Країна" розповів театральний критик Сергій Васильєв.
Але українці не ідіоти, вони просто не знають іншого. Бо живуть у звуженому діапазоні. Через не проживання певних чуттєвих реакцій вирішують всі проблеми просто. На дорозі один до одного ліземо з кулаками, а не будуємо діалог. Тому щодня читаємо, як легко наші співгромадяни дістають зброю і стріляють один в одного без всякої паузи. Це пов'язано з моментами не допереживання, недоемоційності.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Це перший фільм, в якому українці перемогли, ми до цього не звикли - глядачі на прем'єрі фільму "Червоний"
Тобто цього чуттєвого діапазону людині бракує на складні діалоги. А це формує мистецтво . Це через те, що бачимо однозначні і зрозумілі речі в кіно, театрі. Глядач прийшов розважився, не отримавши душевної роботи додому.
Бо інколи читаю колег молодих, які пишуть, що в театр людина мусить прийти і думати. Що за жах, ви самі колись думаєте? На унітазі можна подумати, в сквері на лавці, а в театр приходять, щоб щось пережити, за емоціями. Тонке мистецтво викликає емоцію, яку глядач потягне додому. Тому іноді кажемо, що фільм не може відпустити. Щось ми там пережили і він дошкуляє, роки пам'ятаєш. Тобто відбулась важлива душевна робота, яка потім розширює чуттєвий діапазон. Складніше, делікатніше починаєш сприймати світ. Роздрізняєш не два кольори чорний і білий, а більше складних відтінків, цяточок".
Повне інтерв'ю з Сергієм Васильєвим читайте в журналі "Країна" за 31 серпня.
2 
4880
Коментарі