Таємні послання УПА і карта Чорнобаївки - що приховують українські вишиванки

11

Традиційно у третій четвер травня відзначають День вишиванки. У мирний час українці проводили марші на центральних вулицях міст, під час війни - діляться фото у вишиванках у соцмережах. Зараз цей народний стрій став ще популярнішим, бо ним можна додатковий раз заявити про свою патріотичну позицію. День вишиванки святкують у 60 країнах світу - усюди, де є найбільші діаспори українців.

Gazeta.ua розпитала експертів про минуле й майбутнє українських вишиванок. Про смисли закодовані у давніх символах національного одягу.

Фото: Уляна Хом'як

ТАЄМНІ ПОСЛАННЯ УПА

Дослідник українських орнаментів й автор книжки "Текстова вишивка" Володимир Підгірняк розповів про особливості створення національних сорочок.

"Я кілька десятків років досліджував орнаменти і мені вдалося відтворити буквар для вишивання. Найпоширенішим елементом було ідентифікація вишивки. Це як зараз паспорт кожна людина має, так на вишивці було вишите ім'я, з якого роду людина походить, рік, дата, обереги і молитви", - розповідає Володимир.

Вишивкою зацікавився завдяки мамі і бабці. Вони займались текстовою, а ще буває символічна і комбінація цих двох різновидів.

 

"Моя бабця була зв'язковою за часів УПА. Тоді червоні комісари пробували перехопити інформацію повстанців, вони ніяк не розуміли, як вдається її передати. Коли вловили мою бабцю, то вона навіть під муками не зізналась, що послання закодовувались у вишиванках. Наприклад приходила дитина, їй одягали сорочку з вишитою інформацією і вона йшла куди треба. Кгбісти так і не розгадали цей секрет. Мені про нього розказала вже мама, коли бабці не стало. Конкретно ці вишиванки, на жаль, не збереглись. Але в принципі такі ще можна знайти", - додає Володимир.

У давнину у вишиванку обов'язково вшивали ім'я. Це було як щит проти негативу.

"У селі були одна-дві людини, які знали і вміли складати візерунки. Їм довіряли, як священнику. Ті придумували орнамент, закодовували імена і давали вишивальницям. Тоді боялись навіть хоч найменші зміни внести у візерунок, то був ледь не гріх. Бо всі знали, що в тому візерунку щось відшите. У символічних теж закодовувалась інформація, але передавалась через символи. І такі коди не мали відношення до особистості. Зараз це призабули і вишивка стала як суцільний декор. Думаю, що це навмисно зроблено, щоб людям стерти пам'ять. Сучасні вишиванки красиві, але вони нічого не дають людині, бо не вшите ім'я, втрачається енергетика і стає звичайним декором", - говорить Володимир.

Дослідник також за складеним букварем для вишивки розкодовує візерунки на писанках. Каже, що ті мають спільні мотиви.

ЗАКОДОВАНА ДАТА НЕЗАЛЕЖНОСТІ

У сучасних вишиванках закодовують новітні символи і смисли. Про актуальні орнаменти розповів Андрій Черуха, засновник бренду вишиванок "Етнодім".

"Ми не відмовляємось від традиційних орнаментів, бо вони несуть смисли і ми їх теж використовуємо. Наші головні дизайнери мають фольористичну освіту, тому в курсі всіх нюансів, їх враховують при створенні орнаментів. Взагалі немає конкретного визначення сучасна вишиванка. Для кожного вона по-своєму виглядає. Але вона має бути класною, з правильним кроєм і кольорами. Не тільки символи мають роль. Все має бути гармонійно", - каже Андрій.

Бренд щойно представив нову вишиванку Єдність. Вона у синьо-жовтих кольорах, а на пілочці сорочки зображена карти міст, що найбільше постраждали від Російської агресії – у вигляді квітучого геометричного дерева життя: Маріуполь, Буча, Ірпінь, Харків, Чернігів, Херсон, Чорнобаївка, Волноваха та острів Зміїний. На кокетці пілочки зображені образи людей, що символізують родини, єдності. Образи жінки чоловіка й дитини, що тримаються за руки.

 

"Такий підхід використали не вперше. Ми торік мали колекцію "Розстріляне відродження". Там наприклад вишеньки символізували представника тої епохи – Остапа Вишню, хвильки – Миколу Хвильового, чорні птахи – це чорні автомобілі волги і чайки, які стежили за культурними діячами. Також ми присвятили Києву вишиванку, на якій зобразили каштани, які асоціюються зі столицею. Також є вишиванки із мозаїкою, змальована з тої, що в метро Золоті Ворота. Мозаїка взагалі є символом України і з давніх часів використовувалась в архітектурі", - говорить Черуха.

Також у бренду є вишиванка, присвячена Криму. Де стилізований півострів на карті зображений у квітці.

"Ми важливі для українців символи інтегрували у вишиванкки. Вийшла гарна колекція і досить популярна. Ще розробили вишиванки з українськими літерами ї, є, ґ, і сорочку присвячену Незалежності України – там закодована дата дня проголошення Незалежності. Але після сьогоднішніх реалій у нас буде ще одна важлива дата – День перемоги".

ОСУЧАСНЕННЯ ВИШИВАНОК

Українська вишивка вже давно стала популярної у сучасних дизайнерів. Найкращі світові бренди її використовують у своїх колекціях. А The New York Times навіть визнав її трендом літа 2016 року.

"Коли вчилася в Академії мистецтв, обрала курсову тему за мотивами народних вишивок Тернопільщини. З радістю принесла розкішну прабабцину весільну вишиванку, а моя тодішня викладачка сказала: "Это никакая не аутентика, должны быть только черно-белые полосы по диагонали" - вона мала на увазі класичну борщівку. "А это не настоящее!". І заборонила використовувати її як інспірацію. Ну не могла їі радянсько-російська ментальність усвідомити, що в нас творило свої неповторні взори кожне українське село", - написала свою історію із вишиванкою у Facebook дизайнерка Оксана Караванська.

Цей орнамент пізніше мисткиня втілила у сучасних вишиванка і саме він став візитівкою колекції "Етно", що розлетілася по всьому світу. Одну з 12 сорочок серії відразу після дефіле в Парижі в Westin Vendome продали на аукціоні. Усі ж кошти пішли на освіту.

"Вишиванка 3-го тисячоліття. Вона неповторна, одна. Деколи — нова вишивка, деколи — рятую стару і поєдную регіони. Бо хто то сказав, що не можна їх ставити поруч, якщо це красиво? Порушую традиційні правила , але не порушую головного — усе це українське", - додає Оксана Караванська.

Мисткиня Іванна Сивак також працює у напрямку сучасне етно. Створює вишиті сорочки, комірці, сумки й взуття із народними візерунками в авторській інтерпретації.

"Я ношу вишиванки, творю їх і популяризую, бо саме вишиванка ідентифікує нас, як українців. Дуже тішить, що ми зберегли цю традицію і ми продовжуємо творити український національний одяг", - розповідає Іванна Сивак.

Стверджує, що попри війну попит на вишиванки залишається високий. Часто замовляють сорочки із мотивами борщівської вишивки. Такі майстрині вишивали чорними вовняними нитками на конопляному полотні.

 

"Частина замовників віддають перевагу класиці, але в основному народ хоче йти в ногу з часом, тому багато людей обирають сучасні вишиванки. Ті мають бути яскравими й нарядними. Мають підкреслювати індивідуальність. Найбільше мені подобаються вишиванки у бохостилі. Це стиль вільних і свобідних духом людей. Іноді замовляють сорочки із мінімальною кількістю вишивки. Десь може зіграти фасон і тканина", - додає майстриня.

Кожне замовлення індивідуальне, попередньо обговорюється із клієнтом. Часто за вишиванками звертаються люди із нашої діаспори.

"Замовлення дуже різноманітні. Хтось хоче строго закриту сорочку, хтось не хоче прозорості і просить замінити мереживо. Є такі, що замовляють масивні комірці. Буває, що іноді приносять столітні родинні сорочки, щоб відтворити візерунок. Деякі клієнти навпаки хочуть ексклюзивну індивідуальну річ. Усю кольорова гама підбираю сама. Відштовхуюсь від того, що хоче замовник. Помітила тенденцію, що зараз популярні синьо-жовті візерунки. Дуже трендовими є кольори фуксії, лимонний, сірий, смарагдовий. Я не вшиваю закодовані імена, у мене нема таких замовлень. Люди не акцентують на цьому. Комусь подобається квіти, комусь геометричні фігури. Підбираю так, щоб личило людині", - каже Іванна.

ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО ВИШИВАНКИ

- У візерунках вишиванки здавна закодовувались глибокі смисли. Кожен символ ніс певне навантаження й мав слугувати оберегом для людини.

- Вишиванки вважались святковим одягом. Їх шили з білого полотна й одягали у неділю. У будні носили сорочки з сірого полотна "будєнки". Чорні носили виключно чоловіки. Сині сорочки були у гардеробі жінок, які не хотіли чи не могли народжувати, або маленьких дівчаток до 12 років.

- Першу сорочку немовляті шили з батьківської. Енергетика роду мала захищати дитину.

- Сорочки з орнаментом калини могли носити тільки жінки, у яких є діти - так кущ символізував матір, а ягоди - малят.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Яскраві вишивки й етноприкраси: художниця створила арткарту національних вбрань усіх регіонів України

- Маки почали зображати на сорочках лише у ХХ ст. Ці квіти є символом скорботи за загиблими воїнами, тому сорочку з маками могла носити жінка чи дівчина, яка втратила когось на війні.

- Першим, хто почав популяризувати вишиванки - став Іван Франко. Він їх поєднував з класичними піджаками.

- З часом строгі канонічні правила орнаментів і кольорів вишиванок стерлись. Вишиванки ХХІ ст. поступово набирають нових символів і смислів. Зараз орнаменти наносять навіть на мілітарний одяг та аксесуари.

×