Режисер розповів, що очікувати від нового міністра культури

 

Влада не знає, що робити ані з країною, ані з культурою.

Так вважає режисер Володимир Тихий. В інтерв'ю Gazeta.ua розповів про нового міністра культури та ситуацію у мистецькій сфері.

Протягом 3 місяців в Україні не було міністра культури. 4 березня попередній очільник міністерства Володимир Бородянський пішов у відставку.

Новим міністром має стати Олександр Ткаченко, голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики. Його кандидатуру на цю посаду 1 червня підтримала фракція "Слуга народу". Тепер має затвердити парламент.

Ткаченко - колишній генеральний директор групи телеканалів "1+1 медіа". Торік був обраний народним депутатом від "Слуги народу".

Чому так довго не було ключової людини?

‒ Тривала відсутність міністра культури свідчить насамперед про те, що у політичної сили, яка прийшла до влади і очолила країну, просто немає притомного плану, що робити з цією країною. Зокрема, в культурній сфері.

Також є непорозуміння між політсилою та менеджерами, яких вони намагалися долучити до таких функцій, як управління культурою на державному рівні. Говорить про те, що вони просто не могли окреслити, що їм потрібно.

Мені здається, знову буде та сама історія. Коли Ткаченко всім розказуватиме: "Мене просто кинули на амбразуру, я не збирався цим займатися й мене це мало стосується. Я взагалі мав плани бути міським головою Києва" (за день до того, як "Слуги народу" висунули Ткаченка на посаду, він оголосив про участь у праймеріз партії з обрання кандидата в мери столиці. – Gazeta.ua). У такій ситуації багато питань будуть просто зависати.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Для початку треба вирішити фінансові проблеми" - Ткаченко про керування Мінкультом

Але я вважаю, що це так чи інакше позитивний момент, що у нас з'явиться врешті-решт керівник міністерства. У будь-якому разі краще, ніж відсутність взагалі когось. Це як у вас прорвало вдома трубу, і чекаєте на сантехніка, бо заливає квартиру. Зрештою якась людина приходить і щось намагається зробити. Можливо, це не той сантехнік, який вам потрібен, а взагалі хтось інший, але все одно це вже хоч щось.

Що можете сказати про Олександра Ткаченка?

‒ Я його знаю з 1997 року. Ткаченко - гарний менеджер. Має чудові творчі та організаційні здібності. Як кажуть, ресурсна людина. Має енергію втілювати, а не просто щось придумувати. Єдине, що він сам за себе грає. Не йде на матеріальні, репутаційні, особисті жертви заради якоїсь ідеї. Усе вираховує таким чином, щоб виграти.

У цій історії з нашою культурою, на жаль, ситуація дуже химерна. І за кого буде грати Ткаченко - навіть складно уявити. Тим більше, мені здається, якби він мав реальне бачення й бажання, міг би очолити цей підрозділ раніше. Але чомусь цього не зробив. Припускаю, що він тут виступає такою собі ширмою того, що "ми все ж таки працюємо".

Які мають бути перші кроки нового міністра?

‒ Зараз має взяти на себе відповідальність запустити механізми фінансування проєктів, які чекають бог зна скільки це від держави. Зокрема, розв'язати питання Довженко-центру. Маючи свої зв'язки і вже посаду міністра, міг би якось врятувати ситуацію. Бо без такого рішучого втручання цій установі буде гаплик.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Нефінансування, обшуки, кіноголодомор - що відбувається з Довженко-центром

Але ми не знаємо, наскільки в нього взагалі існує якась стратегія щодо культури і себе як міністра Ткаченка. Звичайно, буде намагатися в цій ситуації виглядати максимально позитивним і для культурної спільноти, і для політичного керівництва.

У того ж Бородянського було якесь бачення. Можливо, не відповідало реальній ситуації. Займатися таким реформуванням було не дуже доречним. Але відчувалося, що він собі щось уявив і буде зараз втілювати. А тут поки що немає якихось конкретних обрисів.

Також незрозуміло, звідки братиме менеджерів на своїх замів. Із кадрами у нас завжди проблема. А специфіка роботи в Мінкульті принципово інша, ніж на посаді в телекомпанії.

Чи справді бракувало кадрів на посаду?

‒ У нас є гідні кандидати. Іван Козленко - принципово краща фігура на посаду. Інше питання - наскільки був би готовий на це підписатися. Не можу сказати, що Ткаченко найкраще підходить на цю роль. У нього, гадаю, це певна ситуативна історія і матиме не найкращий результат для української культури.

Не всі готові йти на посаду. Рік, який минув, конкретно показав, що комунікативна здібність влади дуже низька. Перші особи не вміють передавати повноваження своїм помічникам. З іншого боку, вони не готові брати відповідальність на себе. Оця криза - її ж бачать люди. І опинитися в такій неприкольній історії їм не хочеться аж ніяк.

На якому місці стоїть питання культури для влади?

‒ Влада не знає, що робити з культурою. У них немає бачення, образу того, що це має бути. Тобто якщо ти працював із таким образним баченням на рівні певного жанрового проєкту, як "95 квартал", воно навіть може спрацювати на рівні кампанії політсили дуже непогано. Але просто неможливо так вирішити все у цілій галузі. Це фактично дуже спрощена, неструктурована якась історія, що просто у них не спрацьовує. Усе розсипається. Відсутність державного фінансування Центру Довженка та національного кіно від початку року - це теж прояви нинішньої ситуації з культурною політикою.

×