Показали українсько-американський фільм про війну на Донбасі

"Я маю трохи української крові. Бабця моєї матері народилась в Маріуполі, - розповідає американський режисер Марк Джонатан Харріс перед прем'єрою документального фільму "Переломний момент. Війна за демократію в Україні". 16 лютого його показали у Києві. Це спільна робота триразового володаря премії "Оскар" Харріса та українського режисера Олеся Саніна.

 

У фільмі показані трагічні події в Україні кінця 2013-го – 2016 років. З моменту відмови тодішнього президента України Віктора Януковича від асоціації з Європейським Союзом у 2013-му, побиття активістів на Майдані незалежності і до війни на Донбасі. Переломним моментом стали розстріли активістів у Києві 18-20 лютого 2014-го. Вихід фільму приурочили до третьої річниці тих подій. Робота над фільмом тривала 10 місяців. 98 хвилин стрічки поєднують документальні кадри і розповіді безпосередніх учасників подій та записані у США інтерв'ю з іноземними експертами, істориками, політологами, які дали їх оцінку. Серед них – міністр закордонних справ Канади Христя Фриланд, історик Тімоті Снайдер, дипломат Стівен Пайфер, прем'єр-міністр України 2014-2016-го Арсеній Яценюк. Монтаж відбувався у Лос-Анджелесі.

"Приїздив в Україну вперше 2007-го задля зйомок фільму про українського дисидента Віктора Кравченка. 1946-го він написав книжку "Я обираю свободу" про Голодомор в Україні. Тоді й познайомився з Олесем Саніним, - продовжує Харріс. - Хоч ми не розуміємо мови одне одного, але однаково відчуваємо, як треба знімати кіно. Створюючи цей фільм, хотіли чесно показати події в Україні останніх трьох років. Познайомити з ними, перш за все, закордонного глядача. Країна сьогодні бореться не лише за свою демократію, а й за світову. Вражає відчайдушне протистояння українців сильнішій і більшій Росії", – каже американець.

Олесь Санін відомий за фільмами "Мамай" та "Поводир", які висувались від України на премію "Оскар". Його американський колега Марк Джонатан Харріс – триразовий володар премії.

"Момент падіння збитого терористами малазійського Боїнга MH-17 в липні 2014-го зняли жителі нині окупованого селища Грабове Шахтарського району на Донеччині. Унікальний кадр зафіксували на мобільний телефон. Проїжджали машиною якраз в той момент, коли з неба падали шматки літака, тіла і речі людей, - розповідає режисер Олесь Санін про хроніку із фільму. - Це шокуючі кадри. Довго шукали цих людей, щоб підписати угоду і викупити запис. Вони надіслали нам фото батька і доньки, що тримають у руках листок з написом – "Кожен, хто хоче використати цей матеріал, будь ласка, беріть. Слава Україні!".

"Кадр у фільмі, коли українські військові співають гімн у Донецькому аеропорті, знятий в останні години його захисту. Єдина зброя, що лишилась у хлопців – співати гімн. Для нас величезна радість, що оператор, який зняв кадр, встиг вийти з аеропорту. Залишився живим. Весь зібраний матеріал – неоціненний. Це візуальна історія нашого народу", - продовжує Санін.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Не вистачає фільмів про війну на Донбасі

Героями фільму стали звичайні люди, через особисті історії яких показана історія трирічної боротьби українців. Це захисник донецького аеропорту, театральний актор і режисер Андрій Шараскин з позивним "Богема". Військовий лікар Всеволод Стеблюк, що оперував поранених у Михайлівському Золотоверхому соборі після розстрілів та рятував бійців з Іловайського котла. Сотник самооборони Майдану, перший командир батальйону "Київська Русь" Андрій Янченко на позивний "Висота". Його дружина Євгенія, юрист за освітою, була медиком-волонтером на Майдані, а згодом поїхала у Дебальцеве на Донбасі. Журналіст, народний депутат Тетяна Чорновіл, яка втратила чоловіка у боях в Іловайському котлі. Рабин Натан Хазин розпочинав активістом у єврейській сотні Майдану. Зараз створює літаючі апарати для аеророзвідки Збройних сил.

Андрій Шараскин на позивний "Богема" до війни заснував дитячу театральну школу у Тернополі. Брав участь в обороні Донецького аеропорту. Облога тривала 242 дні. Закінчив службу за два місяці до остаточного виходу українських військових з аеропорту.

"Я не знаю жодного мого побратима, якому подобається те, що ми робимо. Ми вимушені руйнівники. Але захищаємо свою землю", - каже Шараскин.

Всеволод Стеблюк працював до Майдану професором Національної академії внутрішніх справ, викладав судову медицину і психіатрію. Полковник міліції. "Зранку був міліціонером, потім знімав форму і йшов рятувати поранених з Майдану, - каже Стеблюк. - Далі пішов на фронт. Був у найгарячіших точках протистоянь – Слов'янську, Попасній, Іловайську. Важливо знімати такі фільми щоденно. Чим більше буде зафільмовано документальних свідчень, тим краще ми збережемо пам'ять про революцію і війну в Україні, - говорить Стеблюк.

 

"Не показуватимемо стрічку в українських кінотеатрах. Віддамо на телебачення, щоб якомога більше громадян її переглянули, - каже Олесь Санін. - Отримали запит від кількох американських університетів, що хочуть вивчати фільм як історичний матеріал. У зйомках використали хроніку, яку відбирали з кращими українськими фото- та телерепортерами, правозахисниками, волонтерами, військовими. Записали 86 інтерв'ю з безпосередніми учасниками подій Майдану та війни 2014-2016 років та відзняли більше 600 годин матеріалу. З усіма авторами сюжетів підписали угоди та заплатили їм за надані матеріали. Хтось відмовився від грошей".

Бюджет стрічки становив $300 тис. Фінансувався українською і американською сторонами. Державні кошти не залучали.

Фільм покажуть 20 лютого на телеканалі 1+1.

×