"Поки там Шустер з політиками сперечається, я кілограм вареників наліплю" - письменник

Письменник-сатирик Євген Дудар більшу половину часу проводить на своїй дачі на хуторі Кожанка Фастівського району Київської області. Придбав її 1989 року. Про це він розповів кореспонденту Gazeta.ua під час інтерв'ю.

"Купив хату 24 роки тому. Якось виступав тут у будинку культури і мене спитали, про що найбільше мрію. Сказав: "Про будинок в Кожанці". За два тижні мені подзвонив один чоловік: "Євгене Михайловичу, є дві хати. В одній можна відразу жити, але наполовину з сусідами. А друга недобудована, але в дуже гарному місці". Наступного дня приїхав і купив недобудовану хату", - сказав він.

"Тут були тільки стіни, стеля, вікна і одні двері. Знайшов хлопців, які сказали: "Ми вам до 1 травня за 2, 5 тисячі рублів цей будинок "під ключ" здамо". Накупив матеріалів і залишив їх тут працювати. Наприкінці квітня приїхав, а тут ще кіт не женеться. Робітники зробили тільки стелю і то з такими горбами, що мусив переробляти. А всі матеріали порозкрадали. Віддав їм гроші і сказав, щоб більше їх тут не бачив. Майже все сам доробляв", - додав Євген Дудар.

Він також розповів, що готує собі сам. "Я навіть вареники вміють ліпить. Оце включу телевізор, поки там Шустер з політиками сперечається, то я кілограм вареників наліплю. А тоді їх у морозилці заморожу і вже маю, що їсти. Вино теж сам роблю. Як почав свої пити, то тепер найкращого магазинного вина не переношу. Виноград в мене тут росте, але його небагато. Літрів на сто вистачає. Я ним усіх частую".

"Позаторік абрикоси чогось стали опадати. Товариш порадив: "Ти їх почисть і в бутель склади. Ніяких дріжджів не треба, само перебродить і буде в тебе самогон вищої проби". Позичив у сусідів самогонний апарат і двічі через нього ту брагу перегнав. Розвів самогон до 50 градусів, перелив у дубову бочечку і поставив на балкон. Через півроку чую — горілкою пахне. Я до бочки, а в ній краник відстав і самогон потихеньку капає. Біля краника догори дригом лежав величезний чорний тарган. Думав, що мертвий. Олівцем його по хвосту вдарив, а він давай на олівець лізти - геть бухий. Поклав його в паперовий пакетик і з балкону викинув. На прощання сказав: "Внизу скажеш, що вже все випив. Нехай інші не лізуть", - поділився письменник.