Поетеса Мар'яна Савка вінчалась у сутінках

Поетеса та видавець Мар'яна Савка розповіла, що з нею часто трапляються містичні речі.

"У мене своєрідна зовнішність - багатьох наштовхує на думку про містику. Хлопець, що жив по сусідству в гуртожитку, заходив у нашу кімнату, тільки перехрещуючи пальці. Після першого курсу поїхала з однокурсницями на фольклорну практику в село Яструбичі на Львівщині. Уночі пішли до лісу. Двоє місцевих гевалів почали до нас чіплятися. Аби злякати їх, сказали, що ми – відьми й ворожимо тут. Мій Юрко десь ходив лісом. Ті питають: "Де той, що з вами?" Вигадуємо: "Траву збирає". У цю мить Юрко виходить із-за сосон з оберемком трави. Кинув одну в вогонь – а вона спалахнула. Хлопці на мотоциклах тікали, аж гуло", - зазначила вона.

Жінка любить число 13.

"Якщо на іспитах випадав 13-й білет або сідала в потяг на 13-те місце, це йшло на удачу. Ми з чоловіком і кицькою більш як 10 років прожили на вулиці Конотопській, 13. "Видавництво Старого Лева" відкрили 13 грудня. Одружилися ми 23-го листопада. Мали на тиждень раніше, однак Юрко поїхав на гастролі з "Мертвим півнем". Уранці я проспала перукарку, потім випав мокрий сніг. Автобус, яким мої батьки й уся родина їхали з Тернопільщини й везли весільну сукню, зупинився за 40 кілометрів від Львова, бо закінчився бензин. Вінчання було призначене на 13.00. Минають 11.00, 12.00, 13.00. Під церквою стоять задубілі від холоду друзі. Нарешті приїздять батьки, ідемо до церкви. А там уже інша пара вінчається. Священик каже: "Не приїхали вчасно – ваші проблеми". Це був останній день перед постом. Нас повінчали в сутінках, при свічках. Того ж року, працюючи в бібліотеці Стефаника, знайшла у світській хроніці газети за 1909 рік статтю. В ній писали, що в іншої пари 100 років тому 23 листопада коні падали на коліна, у нареченої зайнявся вельон на голові від свічок, а зі священиком стався апоплексичний удар", - розповіла поетеса.

Прочитати інші містичні випадки з життя Мар'яни Савки детальніше можна у журналі "Країна" № 3 (106) за 26 січня 2012 року.

×