2 липня 2002 року опублікували новелу "Кораліна" англійця Ніла Ґеймана.

Книжку відзначили премією Брема Стокера. Стала бестселером газети New York Times.

11-річна дівчинка переїжджає з батьками в нову оселю. Там знаходить маленькі дверцята. Потрапляє у паралельний світ-утопію, де батьки виконують всі бажання. Але рідні й друзі мають одну відмінність - ґудзики замість очей. Новий світ виявився пасткою злої чаклунки, що прикинулася матір'ю дівчинки. Вона пропонує Кораліні залишитись з умовою пришити замість очей ґудзики. Дівчина має знайти спосіб повернутися додому і врятувати своїх батьків, які зникли. Подолати чари допомагають дивакуваті сусіди, за сюжетом.

"Кораліна" перегукується з казками Льюїса Керрола, Антуана де Сент-Екзюпері, новелами Рея Бредбері, Едгара По, Шарлотти Бронте. Автор пояснював задум твору: "Я хотів написати про те, що означає бути сміливим - тобто робити те, що мусиш, не дивлячись на страхи та перешкоди. Я хотів показати, що іноді люди, які тебе люблять, не приділяють тобі багато уваги; а іноді люди, які приділяють тобі весь свій час і увагу, не так вже й люблять тебе".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Новий український мультфільм розповідає про далеке майбутнє - тизер

"Кораліна – нова рольова модель для дівчат-підлітків, girl power для юних, адже автор пояснює просту річ - ти можеш і маєш право бути активною у будь-чому. Найвізуальніша із знахідок Ґеймана – ґудзики замість очей у фальшивих батьків Кораліни. Справжні очі стають тієї частиною ідентичності, що відрізняє людське від потойбічного. Позбавити людину очей – це позбавити її людяності як такої. Ґудзики мають актуалізувати ще й містичний аспект, адже їх використовують замість очей у магії вуду, коли створюють ляльку суперника", - пише літературознавиця Богдана Романцова для сайту BOKMÅL.

2016 року київське видавництво КМ Books випустило "Кораліну" Ґеймана. Українською переклав Олександр Мокровольський.

×