Як написати новелу | Новини на Gazeta.ua

Кохання має бути з перешкодами - 7 порад від класиків

До 30 квітня триває прийом робіт на конкурс "Новела по-українськи". Винагорода - публікація новели в журналі "Країна" і тисяча гривень. Твори фіналістів представимо на сайті Gazeta.ua та "Газеті по-українськи". Обсяг - до 10 тисяч знаків, тексти раніше не публіковані. Мова - українська. Тема - Майдан і усе дотичне. До участі журі приймає тільки художні твори. "Диванну політологію" не розглядатимуть. Твори з контактами та біографією автора надсилайте на адресу [email protected] або на поштову скриньку: "Газета по-українськи", а/с 67, Київ-53, 04053 з позначкою "Новела по-українськи".

Для наших учасників ми підготували кілька порад від класиків теорії літератури.

"Кожну фабулу треба розробити аж до розв'язки раніше, ніж братися до пера, - пише заборонений у радянскі часи автор, український письменник Майк Йогансен у розвідці "Як будується оповідання". - Найповніший спосіб забезпечити собі хорошу фабулу, це наперед розробити кінець".

Читач мусить впізнавати кожного персонажа за мовою: "У добрій прозі не тільки всяка дійова особа, але всяка річ має свій діялект, усякий відтінок настрою мас свій словник. Дієві особи балакають в оповіданні, а за речі та інше балакає автор".

Наш слоган "Хороша новела - як коктейль Молотова" ще багато років тому передчув російський науковець Борис Ейхенбаум. Він порівнює новелу із метальним снарядом у статті "О. Генрі і теорія новели".

"Новела - задача на одне рівняння з одним невідомим. Роман - задача на різні правила, яку можна вирішити за допомоги системи рівнянь з різними невідомим, де важливіший хід розв'язання, ніж остаточна відповідь. Новела - загадка, роман - щось на зразок шаради чи ребуса" - вважає Борис Ейхенбаум. У його розвідці можна прочитати багато прикладів із творів майстра новелістики - американського письменника О.Генрі.

Інший російський теоретик Віктор Шкловський розмірковує над конструюванням оповіді взагалі у праці "Будова оповідання і роману".

Розмір має значення - на думку американського класика Едгара По. Як і статті у журналі "Країна", хороші новели мають бути такої довжини, щоб можна було прочитати за раз, на одному диханні. Інакше "зникне важливий ефект від єдності вражень". Своїм міркуванням присвятив есей "Філософія композиції".