Традиційно День Києва відзначають в останні вихідні травня. Цього року столиця вперше з часу новітньої історії святкуватиме свій день не лише у каштановому цвітінні, але й у блокадних захисних спорудах та протитанкових їжаках. А головні пам'ятники Києва прикрашені не святковими гірляндами чи кульками, а обкладені мішками з піском. Аби вберегтись від руйнувань внаслідок ракетних ударів, які наносить країна-агресорка Росія.
Вперше День Києва святкували 40 років тому й приурочили начебто до 1500 річниці заснування столиці. Проте ряд фахівців заперечують таку давню історію міста й називають це певною маніпуляцією радянської влади, що хотіла тоді відвести увагу від річниці Голодомору.
"1500 років - некоректна дата, але деякі історики продовжують спекулювати цим. Згадка про заснування Києва Києм, Щеком, Хоривом та їхньою сестрою Либіддю міститься лише в одному джерелі "Повісті минулих літ" і то без точної дати створення міста. Жодне інше джерело не містить згадок про цих особистостей. Історикам цього замало. Не достатньо подивитись у "Повість минулих літ" і повірити на слово літописцю. До того ж сама дата взята зі стелі. Її також немає у жодному джерелі. Можемо спиратися хіба на розвідки археологів. А вони свідчать, що Київ формувався поступово і рис міста набув в останній чверті ІХ ст. Важливо розуміти, що цей міф створений радянською владою укупі з тезами про Київ - столицю Русі, правонаступницею якої є Росія. Київ – самобутнє давнє місто і чи потребує його історія радянських вигадок нині питання риторичне", - розповідає співробітниця Музею історії Києва Вікторія Новак.
Все ж таки за чотири десятки років кияни та гості столиці звикли святкувати День міста наприкінці травня, коли славетний Київ увесь заквітчаний каштанами, що по праву вважається одним з центральних символів головного міста України.
Gazeta.ua розпитала Вікторію Новак про знакові місця столиці та пам'ятки, що набули зараз нових символічних значень.
НОВИЙ СИМВОЛІЗМ У ПАМ'ЯТКАХ СТОЛИЦІ
За три місяці війни столиця змінилась не лише атмосферно, а й позбулась частини пам'ятників з радянської епохи. Інші ж пам'ятні місця набули нових асоціацій.
"Усі сприймають місто по-різному, впевнена, що в кожного є якийсь улюблений куточок і свій символ, з чим асоціюється Київ. Щось те, до чого хочеться повернутись. Для когось парк чи сквер, можливо вулиця, де стоїть рідний будинок. Або затишна кав'ярня, де звикли призначати зустрічі з коханими чи друзями. У Києві сьогодні абсолютно інша атмосфера, ніж ми до цього звикли до 24 лютого. Нові символи й асоціації - це блокпости, бетонні споруди та протитанкові їжаки, які з'явилися на вулицях Києва. Але дуже не хочеться, щоб вони стали рутиною. Пам'ятники діячам часів Київської Русі - князеві Володимиру і група монументів біля Михайлівського собору завжди привертали увагу туристів та гостей міста. Сьогодні вони обкладені захисними матеріалами і сподіваємось, що їх не торкнеться війна. Вони нам нагадують у який період ми живемо", - каже Вікторія Новак.
Розповідає про культові місця Києва, що набули нових значень не лише для місцевих жителів, а й для всіх українців.
БУДИНОК З ХИМЕРАМИ У ЗВЕРНЕННЯХ ПРЕЗИДЕНТА
З початком повномасштабного вторгнення Росії українці щовечора переглядають звернення президента Володимира Зеленського до народу. Найчастіше глава держави з'являється на фоні вулиці Банкової та державної резиденції, що навпроти - Будинку із химерами. У перші дні війни ці кадри були своєрідним спростуванням російських фейків про те, що наш президент покинув країну і її нема кому захищати. Так столітня будівля із химерними істотами замайоріла по всіх світових каналах, що транслюють звернення Зеленського.
"Цікаво зараз і те, що спорудив будинок з химерами поляк - Владислав Городецький (Саме поляки виявили найбільшу підтримку українському народу під час війни проти російської агресії - Gazeta.ua). Споруда дуже неординарна і цікава. Свого часу була інноваційною. Архітектор у ній вперше використав дві технічні новинки – палі для частини фундаменту і бетон, що був новим будівельним матеріалом на той час. Звичайно, що Городецькому хотілося показати можливості цього матеріалу і йому це вдалося, якнайкраще. Архітектор жив в одній з квартир цього будинку, а решту здавав в оренду, оскільки це не була повноцінна приватна садиба. Тоді вони вже відходили в минуле. Городецький дуже багато вклав у цей будинок, проте окупити не зміг, хоч прожив у ньому майже 10 років", - розповідає Вікторія.
Будинок з химерами є найвідомішою спорудою Києва у стилі модерн. Будівля не має аналогів оздоблення у світі. Її фасад прикрашають міфічні істоти та екзотичні представники фауни. Цікаво, що серед цих дивовижних фігур є й нереїди - морські німфи, що тримають тризуби.
Цікаво, що серед цих дивовижних фігур є й нериїди - морські німфи, що тримають тризуби
За переказами Городецький звів цей будинок через суперечку з архітекторами Володимиром Леонтовичем та Олександром Кобєлєвим. Вони не вірили, що на непридатній ділянці, що була на схилі Банкової, можна побудувати будь-яку споруду. Тому уклали парі, згідно з яким Городецький мав звести свій будинок не довше, ніж за два роки. У результаті архітектор чудово впорався зі своїм завданням і побудував одне з модерних див Києва.
АРХІСТРАТИГ МИХАЇЛ – ЗАСТУПНИК МІСТА
Захисником і патроном столиці вважають Архістратига Михаїла. Саме його зображено на гербі Києва та ряду пам'яток, зокрема на мозаїках станції Золоті Ворота, фресках Миїхайлівського Золотоверхого монастиряя. У християнській традиції це — ангел-цілитель, згодом — захисник, патрон вояків і лицарів. В Апокаліпсисі Михаїл постає як верховний командувач Божого війська супроти нечистих сил, яких перемагає в битві.
На четвертий день війни у мережі почали з'являтись світлини, на яких хмари були подібні до істоти з крилами - янгола. У небі над Києвом містяни вгадували силует Архістратига Михаїла, якого неодмінно сприймають як оборонця й покровителя Києва. Багато хто тоді сприйняв це за добрий знак й благу вістку про перемогу.
"Історично і традиційно заступником Києва є Архістратиг Миїхаїл. Не випадково він зображений на гербі міста і розміщений на арці, що на Майдані Незалежності. На цьому місці древні залишки Лядських воріт виявили під час реставрації та перебудови майданної площі і будівництва комплексу Глобус, як торговельного центру. Це були ворота до верхнього міста часів Ярослава Мудрого і вважається, що саме через них після облоги 1240 року до Києва увійшли монголи. Фактично це була найвразливіша точка оборони", - розповідає Вікторія.
Два десятиріччя тому, коли тільки встановили монумент Архістратига Михаїла, то пам'ятник піддала критиці православна церква московського патріархату. Мовляв, небесний захисник надто мужній має вигляд. Також дехто із священнослужителів обурювались тим, що статуя Михаїла виконана із бронзи і є відповідно чорною, що порушує традицію зображення ангелів у білому кольорі. Проте монумент таки вирішили не замінювати і він уже став одним із знакових місць Києва. Особливо символічним він виглядає на фоні воєнних дій.
ГАСТРОНОМІЧНІ СИМВОЛИ СТОЛИЦІ
Традиційно головними гастрономічними особливостями столиці вважають київський торт, котлету по-київськи та київську перепічку. Проте зараз відроджують виробництво головного смаколика початку минулого століття – сухого варення. Тоді його вважали одним із символів столиці й обов'язково намагались привезти у якості сувеніра із Києва. Зараз сухе варення знову стало з'являтись на поличках з крафтовими солодощами. Поволі входить у побут киян і навіть стало ключовим елементом у сюжеті фентезі-історії про Київ у книзі Світлани Тараторіної "Лазарус".
"Київське сухе варення – це практично цукати. Сьогодні почали відтворювати давню рецептуру. Ми просто звикли до цукатів з екзотичним фруктів, а колись кияни обходились місцевими фруктами і овочами. І це по-своєму смачно й автентично. Зокрема використовували буряк, моркву, гарбуз, яблука. Секрет створення цього варення зберігало кілька київських родин, зокрема Балабухи, які займалися цим століттями. Виробництво солодощів поставили на потік. Однак, нащадки наприкінці 19 ст. не змогли поділити ім'я-бренд, як результат - по черзі збанкрутували", - каже Вікторія.
Зараз сухе варення також продають у деяких музеях у якості сувеніру. 2018 року на вул. Андріївський узвіз, 2Д, на Подолі, встановили мініскульптуру присвячену Київському сухому варенню. Вона є однією із понад трьох десятків мінісимволів столиці, що встановлені у знакових місцях Києва.
КИЇВСЬКЕ МЕТРО – "ФОРТЕЦЯ" БЕЗПЕКИ
З початком широкомасштабного вторгнення Росії в Україну столична підземка стала прихистком для тисяч киян, які тут були змушені ховатись під час повітряних тривог. Київське метро є найнадійнішим укриттям у місті, а пересадкові станції здатні витримати навіть ядерний удар, оскільки облаштовані гермозатворами. Підземка одночасно може прихистити до 100 тис. людей.
Фото із підземних столичних станцій у перші дні війни облетіли весь світ. Зокрема, світлина киянки, що годує немовля на станції метро "Університет" стала прототипом для картини "Київська мадонна у метро". Згодом з неї змалювали ікону у католицькому храмі в Неаполі.
4 роки тому на одній із мозаїк віднайшли напис "Слава Україні", викладений зі смальти робітниками під час будівництва станції
Крім надійсності, станції київського метро вражають красою. Зокрема станція "Золоті ворота" кілька разів потрапляла в рейтинг найгарніших станцій. Так, 2012 року британське видання "Daily Telegraph" визначило її як одну з 22 найкрасивіших в Європі, а 2014 року французький "The Guardian" - однією з 20 найдивовижніших станцій світу. Золоті Ворота містять один із найкращих мозаїчних ансамблів, із зображенням персоналій Княжої доби. А 4 роки тому на одній із мозаїк віднайшли напис "Слава Україні", викладений зі смальти робітниками під час будівництва станції. Цей напис зараз напівстертий, а в перші роки після відкриття його було досить добре видно. Станція будувалась наприкінці восьмидесятих, коли Україна входила до СРСР, а за такий напис можна було отримати тюремний строк.
Цікаво, що у столичному метро є дві "станції-привиди" - "Львівська брама" в тунелі між станціями "Лук'янівська" та "Золоті ворота" і станція "Теличка" на між "Славутич" та "Видубичі". 1997 року будівництво станції "Львівська брама" вже добігало кінця, але план з її реконструкції не вдалося затвердити, і тому станція так і залишилася "замороженою". Станція "Теличка" будувалася як технічна в районі зі щільною промисловою забудовою. Але оскільки зараз більшість навколишніх заводів не працюють, "Теличка" перетворилася на станцію-привид.
Також цікавий факт у тому, що станція "Арсенальна" вже понад 60 років тримає рекорд як найглибша станція метро у світі. Вона зарита аж на 105,5 метра. Ескалатор станції найстарший у Київському метрополітені.
ХРЕЩАТИК – МІСЦЕ ПАРАДІВ
Найвідоміша вулиця України – Хрещатик є одночасно найширшою та найкоротшою головною вулицею Європи.
"Хрещатик – є справжнім символом столиці. Це вулиця, якою крокують паради. Сподіваємось, що найближчий буде переможний, - говорить Вікторія Новак. - Хрещатик завжди був місцем першого знайомства з Києвом. Бо гості міста обов'язково йдуть оглядати історичний центр. Свою назву вулиця отримала від однойменного струмка, що протікав по Хрещатику. Брав свій початок від Європейської площі, тоді тік до Бесарабки і впадав у Кловський струмок", - розповідає музейниця.
У киян через цей струмок були великі проблеми під час сильних злив. З сусідніх пагорбів струмок наповнювався водою і сильно розливався, підтоплюючи будинки. В архівних документах навіть є згадки про те, що під час проливних дощів на Хрещатику запросто могли потонути повозки, запряжені кіньми і люди. Так навесні 1840 року сягнув позначки 2,5 метра. Цей весняний паводок призвів до затоплення будинків і навіть людських жертв. Після цього лиха збудували велику цегляну трубу, куди й помістили непокірний струмок. Він досі тече під сучасним Хрещатиком. У колектор навіть можна спуститись на дигерську екскурсію.
Після цього лиха збудували велику цегляну трубу, куди й помістили непокірний струмок. Він досі тече під сучасним Хрещатиком. У колектор навіть можна спуститись на дигерську екскурсію
"У другій половині 19 століття Київ почав дуже розвиватись економічно. По вулиці Інститутській звели перше приміщення банку, потім з'явилось приміщення біржі, кілька банків було на Хрещатику і поступово вулиця перетворилася на діловий центр міста. Залишається таким і досі", - додає Вікторія.
СОФІЯ КИЇВСЬКА – ХРАМ НА ЧЕСТЬ ПЕРЕМОГИ
Центральною і найстарішою спорудою столиці вважається Софія Київська. Тепер святиня набуває нового символізму – храм закладений на полі битви, де 1036 року військо Русі здолало печенігів. Цікаво, що зараз навпроти Софії на Михайлівській площі проходить виставка російської військової техніки, яку розбила українська армія.
"Це один із найдавніших храмів, які збереглися. Тут скоріше можна говорити про символічні сенси – святиня збудована у зв'язку із перемогою над ворогом, - продовжує Вікторія. - Коли заходите до Софії, навіть на території складно пояснити у який простір потрапляєте. Починаєте замислюватись над тим, що до цього храму 1000 років тому теж заходили і звертали свої молитви до Бога. Тут кияни лишали замітки на стінах, писали тексти про щось, що їм боліло. Це частина української історії, історії Києва. Не дивно, що як тільки з'явилась інформація про загрозу ракетних ударів по київському історичному центру, наш президент говорив саме про захист Софії, розташованої поряд із будівлею СБУ. Не так багато у світі є об'єктів із такою давньою історією. Адже Софії Київській тисяча років і вона належить до спадщини ЮНЕСКО", - розповідає Вікторія.
Не дивно, що як тільки з'явилась інформація про загрозу ракетних ударів по київському історичному центру, наш президент говорив саме про захист Софії, розташованої поряд із будівлею СБУ
Саме у Софії Київській відбувалися церемонії "сходження" князів на київський престол, прийоми іноземних послів. Біля стін Софійського собору збиралося київське віче. При Софійському соборі велося літописання і була створена Ярославом Мудрим перша відома у Київській Русі бібліотека, яка, на жаль, не збереглася. Проте святиня досі вражає відвідувачів своїми давнім оздобленням - збереглися 260 кв. метрів мозаїк та 3 тисячі кв. метрів фресок 11 століття. Це одна із найбільших спадщин настінних розписів того періоду у світі.
305
символів столиці затверджено Київською міською радою 2009 року. Фактично - це перелік назв та зображень міських об'єктів, площі, альтанки, архітектурні ансамблі і комплекси, монументи, пам'ятники, зображення окремих будинків, споруд, мостів, тощо.
2 
4880
Коментарі