- Підпишіть мені, будь ласка, альбом. Я шанувальниця вашого мистецтва, - молода брюнетка підходить до художника Павла Макова із каталогом його нового проекту "Paradiso Perduto". Виставку відкрили 26 вересня у Національному Художньому Музеї. На презентації митець небагатослівний, бо мовляв, уже сказав своїми роботами усе, що хотів. Усі картини великі — більше метра завширшки, усі — у сіро-чорній гамі. На них художник ніби відтворив карту місцевості неподалік Харкова, де розташовані дачні ділянки. На роботах безліч крихітних будиночків, парканів, дерев, стежок. Павло Маков і сам має там дачу, тож знає кожен закуток рідного ландшафту. Тому назва виставки, що перекладається як "втрачений рай" набуває особливого значення.
- Почав цю серію робіт два з половиною роки тому. Уже тоді відчув, що земля тікає з-під ніг, - каже митець. - Не думав, що ці картини будуть на стільки пов'язані із реальністю. Виходить саме життя випередило цей проект. На цих роботах — реальне місце, долина під Харковом, де українці намагаються побудувати рай на шести сотках. Припускаю, що ми справді можемо втратити цю землю у буквальному сенсі слова, адже це за 15 кілометрів від кордону з Росією.
Центральна робота, названа як і уся виставка, найбільша — майже три на три метри. Для зручності експонування її розділили на 6 частин, кожна з яких оформлена у чорну рамку. Відвідувачі довго затримуються біля картин, розглядають найменші деталі. Роботи виконані у техніці "багаторазове інтагліо" - спосіб глибокого друку.
- У основі цих робіт — малюнок на мідній дошці. Для цієї роботи зробив близько 110 мідних дощок — окремо на кожен будиночок чи паркан, - пояснює автор, показуючи на центральний твір. - Потім вони були віддруковані більше 6 тисяч разів, часом малював ще й поверх друку. Усього у серії 12 робіт, більше робити не буду.
- Це таке точне рисування, - каже Люба Маркевич. Вона знімає на фотоапарат "мильницю" частини центральної картини. До Києва приїхала із Чикаго, де працює в Українському Інституті Модерного мистецтва. - Має бути певний психологічний настрій,щоб так зобразити: подивіться на детальність, це неймовірно. Знаю художника Миколу Журавля, він також робить великі твори. Пригадую, до відкриття його виставки ми робили велику інсталяцію — колосальний за розмірами вулик із воску. Ці роботи мені теж нагадують той вулик: якщо придивитися, то кожна мала деталь, будиночок чи паркан — це малий шедевр, який складений у пазл.
Назва "Втрачений рай" багато пояснює: я бачу тут цей "парадізо" і хочеться тільки вірити, що Україна його втратить. Будь-яке зло дістає силу із думок. Тому треба казати собі: "контра спем сперо" - треба бачити реальність, але всередині вірити і надіятися на краще.
Виставка Павла Макова триватиме у Національному Художньому музеї до 26 жовтня.
1 
4880
Коментарі
1