Фото: http://angelinahafynets.com/

До 18 жовтня на третьому поверсі музею історії Києва триває виставка "Під іншим кутом" закарпатської художниці Ангеліни Гафинець.

На 42 полотнах переважно натюрморти і інтер`єри. Часто в несподіваному кольоровому рішенні.

"Мені цікаво все, що відбувається навколо, в даному випадку це розмови предметів у внутрішньому просторі кабінетів, віталень, спалень. Які у них відносини.

Як поєднуються великі площини з маленькими фігурками. І я це передаю, тільки

не класичним академічним способом, а через власне бачення і відчуття. Всі предмети реальні, але кольорово переосмислені, - розповідає Ангеліна Гафинець.

- Важливі час і настрій. В тому ж білому може бути багато відтінків. Залежно від суміжних барв, загальної композиції, в одному кольорі відчувається і пристрасть, і смуток, і радість. Навіть в житті, якщо побачите зелену вазу на тлі червоної стіни, це спрацює на контрасті. А поміняти тло і це вже буде інший зелений. Мене захоплюють такі непередбачувані наслідки. Люблю подібні відкриття, заглиблюватися в нові реалії.

Звісно, має бути в тому певна несподіванка. Тому більшість робіт не мають назви. Це мистецтво інтуїтивне, кожен глядач нехай трактує побачене залежно від свого внутрішнього світу. Це як дзеркало. Я в ньому побачу мініатюрну брюнетку. А інша людина себе. Колір нікого не може залишити байдужим. Мусить або роздратувати, або сподобатися".

Над виставкою мисткиня працювала декілька років. До столиці привезла майже 100 своїх робіт.

 

"Ще півроку тому полотна, представлені на виставці, виглядали інакше, - каже ініціатор виставки, голова БФ "КУЛЬТАУРА" Юрій Комельков. - Для Києва Ангеліна їх, можна сказати, вдосконалила. Хоч і виглядає тендітною дівчиною, вміє працювати. Відразу відчув в ній стрижень. Можна сказати, що ми стаємо свідками народження нової зірки. Всі пам'ятаємо Адальберта Ерделі, Йосипа Бокшая, але за роки незалежності України на слуху не з'явилося в мистецтві аж таких яскравих імен із Закарпаття. Для школи живопису цього регіону ключовим поєднувальним словом є "інші". В їхній творчості інша експресивність, інша емоційність, інше відношення до кольору. Вони створюють живопис під іншим кутом. Ангеліна Гафинець, продовжуючи традиції, зробила перший, але дуже потужний крок в новітньому сприйнятті кольору. Роботи, презентовані на виставці, сміливі оригінальністю індивідуального бачення".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як давні японські митці зображували осінь - добірка картин

На виставку "під іншим кутом" завітав мистецтвознавець, академік НАМ України Едуард Димшиць.

"Те, що я побачив, можна назвати свого роду святом барв, - говорить Едуард Олександрович.

- Це ситуація, коли відчуваєш певну піднесеність і святковість від тієї кількості кольорових плям, які тебе оточують.

З іншого боку можна сказати, що це не просто сукупність якогось кольору, а професійно вибудована система, яка справляє досить гарне враження.

Ангеліна - людина молода, випускниця закарпатської академії мистецтв. Там є свої традиції, це дуже гарна наша регіональна школа. Але в її роботах я ще бачу витоки з модернізму ХХ століття. Є дотичність до фовізму, певним чином до творчості Анрі Маттіса, Жоржа Руо. Не можу сказати, що на сьогодні Ангеліна є провідним майстром кольору в Україні. Тому що треба працювати, і багато, але те, що ми знайомимося з її роботами на персональній виставці в Києві, підтверджує, що вона досягла певного рівня майстерності.

Особливість художників із Закарпаття і Одеси, а саме ці регіони славляться своїм кольором, важко сформулювати. Хіба можна погодитися, що щось в повітрі, в самому пейзажі, що їх оточує, робить їх особливими.

Як стверджують, сріблясте світло - це ознака паризької школи. Й дійсно, коли приїздиш у столицю Франції, гуляєш вулицями, мостами через Сену ти його помічаєш, тобто це не штучно привнесене художниками.

Людина народжується, бачить схід і захід сонця, відчуває тепло рідної землі. Тому майбутній художник з молоком матері формує своє кольоросполучення.

Перші роботи Гафинець, які я бачив три роки тому, були з більш щільними барвами, тривимірні. Тепер вони більш прозорі, колір локальний і є багато сполучень без сумішей.

Це правильний підхід, розвиток. Якщо художник відчуває потребу рухатися в певному напрямку, значить йому треба довіряти".

×