- Ліземо на гору. Звідти зорієнтуємося, де яка сцена знаходиться, - каже 23-річна білявка своїм друзям. Стоять у черзі до візуальних інсталяцій на Гогольfestі. Хочуть встигнути до відкриття фестивалю піднятися крутими металічними сходами під саму стелю. Тут, 13 вересня, художники ще продовжують домальовувати вітражі на вікнах. Їх зробили на всіх вікнах заводу, що на Видубичах. Тепер вони схожі на церковні вітражі.
За чверть до восьмої в основний простір заводу запускають глядачів. Більшість поспішає до театральної сцени. Відкриття фестивалю має початися виставою "Ні Бог, ні Цар, ані Герой". За задумом постановника Владислава Троїцького, це гімн створенню нового вільного життя, яке люди вибирають самостійно.
Люди всідаються на деревяних каркасах. Волонтери пояснють, що на сцені нічого не відбуватиметься. Усе буде в центрі заводу.
Глядачі підходять до величезного коня на ржавих колесах, розглядають гігантську голову Гоголя в поліетилені. На стелю заводу проектують абстракції. Ледь чутно грає музика. Двоє хлопців і двоє дівчат у чорних костюмах везуть за собою ржаві ванни. Спершу ніхто не розуміє, що театральний перформенс почався. Усі актори босі. Вони звиваються тілом, ніби в судомах.
Посеред заводу навколо двох високих квадратних деревяних каркасів стоять дівчата в білих сукнях.
Глядачі не знають куди і на кого дивитися. Розгублено ходять навколо акторів з ваннами і розглядають наречених. Придивляються – серед них кілька хлопців у білих сукнях. Більшість з мовчазних "наречен" одягли на руки гумові рукавички.
Глядачі колом оточили одну з іржавих ванн. Під нею сховався актор. Двоє трирічних хлопчиків з цікавості йдуть за цією ванною. Фотографи та оператори з телеканалів підсовують свої мікрофони та об'єктиви ледь не в рота акторові.
Фотографують усі. Найбільше глядачів цікавлять наречені – вони не рухаються і на їхньому фоні легко позувати для фото.
Раптом серед глядачів рухається кілька фігур в зелених дощовиках. Очі зав'язані чорним, а на голові білі маски. Наречені залазять на дерев'яні каркаси і четверо навіжених у чорних костюмах заважають їм – прибивають їхні сукні цвяхами. Ревно махають молотками. Цвяхи розсипаються на бетон.
Актори пальцями вказують догори. Тепер на стелю заводу проектують зображення самих відвідувачів фестивалю. Глядачі дивляться на самих себе.
- Що відбувається? – питає маму десятирічна дівчинка.
- Нічого не відбувається, – сердито відповідає жінка і поглядом питає чоловіка куди йти далі.
ДахуБраху змінюють Dakh Daughters. Під їхній хіт "Рози/Донбас" підсвічують нову сцену. На ній з десяток голих чоловіків та дівчат у прозорих поліетиленових костюмах вигинаються, витанцьовують, переплітаються між собою. Публіка тепер пересувається ближче до них.
Під звуки запальних барабанів, бубен, контрабасів догори піднімають гігантську голову Гоголя. У нього легка поліетиленова блуза. Перед сценою глядачів обсипають блискітками. Усі кричать і аплодують.
Публіка повертається до дерев'яних каркасів з нареченами. Ті до сих пір висять на брусках. Публіка чекає продовження, але всіх запрошують далі на показ фільму "Хліб" під музику Portmone.
- Ніхто не зрозумів, що все закінчилося, - сміються між собою студенти. Обтрушують блискітки. Стоять в черзі аби сфотографуватися на іржавій ванні. Дівчата позують на фоні наречених, намагаються теж залізти на деревяний каркас.
У фестивалі приймуть участь більше 2000 людей з 20-ти країн. Протягом десяти днів будуть виступи сучасних театрів, музикальних колективів, показ аудіо- та візуальних проектів, майстер-класи. Окремо буде розважальна та освітня програма для дітей. Про найцікавіші події фестивалю можете почитати в огляді Gazeta.ua
Гогольфест триватиме до 22 вересня. Знаходиться арт-простір фестивалю біля станції метро Видубичі.
3 
4880
Коментарі
9