Двоголовий орел на Софії Київській та Лаврі: чому в столиці досі не прибрали ворожу символіку

6

Нещодавно стало відомо, що в Україні створять раду з питань дерусифікації й декомунізації. До складу запросили істориків, культурологів, громадських діячів. Мають допомогти Мінкульту сформувати перелік вулиць, які несуть імперські та радянські меседжі і які належить перейменувати. Так само рада даватиме рекомендації щодо пам'ятників, які транслюють ворожі наративи і підпадають під знесення. Остаточне рішення, чи позбуватися такого спадку, прийматимуть громади.

У медіапросторі активно обговорюють символи, що асоціюються з країною-агресоркою. Найперше це стосується герба РФ - двоголового орла, що прийшов у Московію з Візантії. Цей символ залишився і в українських церквах. Низка істориків наголошує, що герб не має стосунку власне до Росії. Проте активісти ініціюють демонтаж символіки з деяких релігійних споруд. Так, у Полтаві хочуть знести двоголового орла на дзвіниці Хрестовоздвиженського монастиря. Його без дозволу відновили 2013 року під час ремонту на історичних місцях пам'ятки. Подібні символи залишаються частиною оздоблення багатьох українських храмів - і викликають суперечливі думки й реакцію.

Gazeta.ua дізналася, що думають про таку символіку українські історики та яка доля може спіткати її надалі. Зображення двоголових орлів є на дзвіницях Києво-Печерської Лаври та Софії Київської, а також на Царських вратах іконостасу собору. Цей же символ є на головній люстрі Кафедрального собору в Чернівцях та в інших храмах України.

ГЕРБ ЯК ЗНАК ПАТРІАРХА КИРИЛА?

Щодо символу країни-агресорки РФ у церкві на Зарічненщині Рівненської області висловився письменник, художник, активіст із Рівного Валерій Войтович, назвавши символіку "двоголовою куркою".

Про це він написав на своїй сторінці в фейсбуці.

"Навіть у страшному фантастичному сні жахів важко уявити, що у деяких вівтарях українських церков є двоголова курка – москальський герб. Бачив його ще 2014 року, коли працював над книжкою "Українське Полісся. Зарічненський край: Історія та культура". Куди линула попів молитва? Чи не в сьогодні, коли патріархат Кіріла підтримує московське вторгнення, благословляє російське військо нищити наші міста і села, вбиває мирних жителів, дітей", – йдеться в дописі.

УЗУРПОВАНИЙ ВІЗАНТІЙСЬКИЙ ГЕРБ

Про те, як з'явився герб із двоголовим орлом в оздобі Софії Київської, розповіла Gazeta.ua генеральна директорка Національного заповідника "Софія Київська" Неля Куковальська. Вона наголосила - символ влади і церкви Візантії - привезла навмисне до Московії у XV ст. онука останнього візантійського імператора Костянтина XI.

 

"Пояснення російської геральдики на дзвіниці собору та Царських вратах іконостасу - дуже просте та історичне. Цей двоголовий орел був символом Візантійської імперії і означав поєднання влади царської та архієрейської. Його привезла до Москви Софія Палеолог – друга дружина Іоана ІІІ, діда Івана Грозного. Після вінчання Іоан ІІІ прийняв візантійського орла як символ царської влади. Спершу двоголовий орел був символом імперії у світі. Після падіння Візантії - православної церкви, яка звідти походила. Тобто він набув значення архієрейського - ми сприймаємо його як символ Візантії. Оскільки Софійський собор був митрополичим храмом, то бачимо цей символ на його Царських вратах і на дзвіниці. Пояснюємо це людям - і вони розуміють", - розповідає Неля Куковальська.

Наголошує, що питання стосовно геральдики постійно виникають у відвідувачів собору.

"Коли 2005 року мав приїхати вселенський патріарх Варфоломій І - до нас приходили з перевіркою від президента Віктора Ющенка. Коли побачили герб на Царських воротах головного іконостасу, то сказали: "Ой, Боже, російські герби, позбивати до вечора". Почала пояснювати, але люди тої категорії не дуже розбираються. Десь за день до візиту Варфоломея приїхав Віктор Андрійович - побачив ворота, сказав: "Який гарний візантійський герб". Так було приємно почути від розумної людини правильне трактування символу. І після того питання зникли. Потрібно, щоб українці розуміли, що Росія багато чого привласнила собі – у тому числі і герб", - додає науковиця.

 

ІНДИВІДУАЛЬНІ РІШЕННЯ ДО ІСТОРИЧНИХ ОБ'ЄКТІВ

Про вдумливе ставлення до спадщини нагадав історик, науковий співробітник Інституту історії України НАН України Олександр Алфьоров. Він зауважив, що на будівлях різного призначення символи можуть по-різному трактуватися.

"До питання символіки потрібно підходити комплексно. А знищувати все, що пов'язане із символікою окупації України - це означає бути варварами, які не дивляться на збереження пам'яток, культури. Тут треба проводити роботу із залученням фахівців і шукати індивідуальних рішень, відповідно до історичності або до культурної цінності. Чи в поясненні фахівців того чи іншого символу, на тій чи іншій будівлі.

 

Якщо говоримо про демонтаж двоголових орлів, то мало хто знає, що на Царських вратах у церквах – це символ не Російської імперії, а Візантії, православ'я. І тут двоголовий орел виступає як істота, яка з'являється у Cвятому письмі. І абсолютне сприйняття його як герба Російської імперії - недоречне. А от на дзвіниці Софії Київської - там двоголові орли були підчеплені саме як герби Російської імперії", - каже історик.

Проте демонтаж геральдики із дзвіниці собору неможливий, оскільки орли є елементом оздоблення і ліпнини. Це призведе до руйнування пам'ятки, яку захищає ЮНЕСКО.

"Орлами користувалися фактично всі держави, розташовані на європейському континенті. Такий символ досі є у геральдиці поляків, албанців. Двоголовий орел в контексті влади в цілому - це європейська традиція. Варто пояснювати це людям, особливо іноземцям", - додає Алфьоров.

Наголошує, що загалом питання ворожої символіки мали б вирішити ще під час декомунізації 2016 року.

"Влада досі не спромоглася демонтувати не лише пам'ятники, пов'язані з російської, радянською ідеологією, але навіть ті червоні зірки, які входили до асоціативного ряду комуністичного тоталітарного режиму. Якщо подивимосья на Київ - то зірок, серпів і молотів можна набрати ще кілька сотень. Розташовані на мостах, проїжджих частинах, мозаїках. Маємо зрозуміти: символіка має відходити у небуття лише піcля кваліфікованих порад науковців. Або ж мусимо визнати себе варварами і зруйнувати все без розуміння - особливо, коли це стосується достатньо тонких речах, пов'язаних з тим самим двоголовим орлом", - каже фахівець.

 

Всі новотвори, які з'явилися останнім часом, необхідно демонтувати.

"Якщо була якась певна реставрація з недотриманням процесу реконструкції, то можна вважати це за новотвір, який був привнесений штучно і не має історичної цінності", - каже історик.

ЗМІНА НАРАТИВІВ СИМВОЛІКИ

Про те, що історики мають не лише захищати спадщину, а й певним чином змінювати наративи, які вона містить, розповіла ексдиректорка департаменту культури КМДА, кандидатка історичних наук Діана Попова.

 

"Українська історія дуже багатошарова. У нас було декілька імперій на території сьогоднішньої України протягом століть. Питання історичної пам'яті вирішувати волюнтарним способом просто на догоду часу - абсолютно некоректно. Пам'ятки історії треба залишати. Це данина поколінню. Історикам треба працювати над тим, щоб змінити наративи, які боляче сприймаються, а не над тим, аби паплюжити пам'ятки.

Мають працювати з картами, визначати, де проходив кордон і як змінювався ландшафт українських земель. А якщо ми на догоду тій чи іншій частині нашого сьогодення змінюватимемо культурне надбання - то це лише спроба відповісти на складні питання дуже простим способом. Це страусина позиція, щоб не рефлексувати, не дискутувати, не намагатися зрозуміти серйозність процесів, які відбулися в минулому і призвели до сьогоднішніх подій. Все це треба пропрацьовувати і проговорювати з істориками, культурологами, щоби змінити історичний наратив", - каже Попова.

"Абсолютно розумію людей, які хочуть в такий спосіб нашвидкуруч зробити щось, полегшити біль мільйонів, які страждають нині від російської агресії. Але для цього й існує охорона культурної спадщини і Міністерство культури - аби не дати людям вчиняти дикість на догоду якимсь щоденним зазіханням. Робити висновки тільки за допомогою вирваних з контексту фактів – це дуже примітивно. Можна порівняти з тим, як діти стирають гумкою свої помилки в зошитах. Так і ми намагаємося стерти ту частину, яка на сьогодні нам неприємна. Але в історичному контексті так буде не завжди. Ми обов'язково переможемо і змінимо цю історію, тому що частина української історії просто була вкрадена і приватизована - і про це ми маємо говорити".

 

Знищення пам'яток експертка порівнює з варварством.

"Це та частина зброї, яка висвітлюватиме нас дикунами. У середньовіччі в Римі знесли всі пам'ятники імператорам. Залишився один монумент Цезаря, який не знищили, бо переплутали з фігурою імператора Костянтина, що зробив християнство домінуючою релігією імперії. Зараз ми робимо ту саму помилку, але ж ми не в середньовіччі. Маємо розуміти, що це частина історії. Якою б вона не була – має залишатися. Тому що ми зараз свій біль не можемо гідно відрефлексувати, але наші діти дадуть цьому оцінку. А наше завдання – зберегти пам'ятки наступним поколінням і передати вже з частиною новітньої історії", - каже Діана Попова.

4

країни мають на гербі двоголового орла - Албанія, Сербія, Чорногорія та Росія.

×