23 жовтня у кінотеатрі "Київ" угорська режисерка Марта Месарош відкрила програму 46-го київського МКФ "Молодість", присвячену угорському кінематографу. За неоціненний внесок у світове кіномистецтво на 46-й "Молодості" Месарош відзначили нагородою "Скіфський олень". Марта Месарош розповіла Gazeta.ua, як розкаже онуку про нагороду з Києва, чому зняла історичний фільм і запросила на роль у ньому польського актора.
Програма "Угорська рапсодія" присвячена Революції в Угорщині 1956 року. Як вона вплинула на вас?
- 1956 року було тільки 2 тижні революції. А потім до влади прийшов Кадар. З того моменту революції не стало. Він знищив усе, що було з нею пов'язано. Про ці події не можна було навіть говорити. У той час я робила фільм. У його епізоді Імре в парламенті говорив про реформу землі. Нас змусили його вирізати. Та фільм відібрали для фестивалю в Каннах. Коли я про це дізналася, то вночі пробралася в лабораторію і повернула епізод на місце і ще дві сцени. Знала, що перевіряти вже ніхто не буде. Фільм мав великий успіх. Тоді в світі вперше заговорили про революцію 1956 року.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На фестивалі "Молодість" покажуть п'ять українських прем'єр
Фільм "Непохований мрець", який ви представляєте, розкаже українцям історію угорського лідера Імре Надя, що став символом національної революції 1956 року. Минуло 60 років із тих подій. Як зараз сприймають цю історію?
- За моє життя в Угорщині змінилося чотири політичні системи. Про Імре Надя казали, що він продав Батьківщину. Був фальшивим комуністом і жахливою людиною. Його ховали 5 разів, щоб знищити будь який спогад. Через роки його могилу все ж знайшли на глибині 15 метрів. Перепоховали і визнали великим героєм. Зараз сперечаються, про те, ким він був насправді. Я зазвичай не знімаю таких фільмів. Історичні фільми про Угорщину знімає мій чоловік. Я зробила виняток, бо єдина донька Імре була моєю подругою. Вона 30 років шукала домовину свого батька. Боролася за те, щоб повернути його в історію. Мене вразила його сила. Він міг знову стати комуністом. Треба було лише підтвердити на папері, що він у мирі зі сталіністом Яношем Кадаром згоден будувати соціалізм. Тоді б він залишився живим. Він не зробив цього свідомо. Знав, що йде на смерть. Люди, які не тікають від смерті, - герої. Для мене він один з великих героїв Угорщини. Коли ми вивчали документи, я була шокована. Його тримали в нелюдських умовах - не годували і морально принижували. Але не били. Так він прожив два роки. Жодного разу не бачив ні дружини, ні дитини. У фільмі є сцена, де Імре питає лікаря, як він помре. Той відповідає, що спочатку буде мотузка і задуха. Потім припинить функціонувати мозок, і тоді він помре.
Головну роль у фільмі зіграв польський актор Ян Новицький. Чому ви побачили саме його в цьому образі?
- Я не знайшла угорського актора. Вони в потрібному мені віці всі були товсті й негарні. А в Імре було дуже цікаве обличчя. Тому я запропонувала роль Яну. Він відмовився. Але прочитавши книжку про Надя, наважився. На початку фільму він товстий і старий, а наприкінці худий і з обличчям Христа. Тому спочатку він набрав 20 кг, а до кінця роботи над фільмом їх скинув. Так буває в акторів. Їхній інструмент - це тіло.
Фільм на документальній основі. Де і як ви відшукували потрібні документи?
- Коли ми починали роботу, документи були закриті. Потім стали доступніші. Те, що використане у фільмі, стовідсоткова правда. І те, як жив, як його заарештували, як сидів. Правда й те, як і про що його допитували. Вирішили його все ж повісити. А от те, що це хотів зробити Хрущов, - брехня. Він вирішив, що з Імре досить: посидів у тюрмі і хай живе. Та Янош Кадар постановив інакше. Боявся, що угорці будуть на Імре чекати. Коли хоронили Надя, Кадар був дуже хворий. У лікарні одягнув гарний костюм. Сказав, що Надь забере його з собою.Через два дні помер.
"Скіфський олень" не перша ваша нагорода. Що вони для вас означають?
- У мене вісім онуків. Усі різного віку. Найменший 5-річний онук часто приходить у гості. Так сталося, що всі кіношні нагороди - це звірі. Лев, ведмідь,осел, риба. Він бере їх із полиці і розпитує про кожну. Про "Скіфського оленя" скажу йому, що це Бембі з Києва. Дуже важливим виявився ведмідь з Берліна - разом із ним я отримала можливість знімати. Мені почали виділяти кошти. Мій чоловік завжди казав, що нагороди краще отримувати, ніж не отримувати. Це весело. Я ніколи сильно цим не переймалася. Нещодавно отримала нагороду від турків і від хорватів. Приємно, звісно.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Зі знімального майданчика на червону доріжку" – відкрився кінофестиваль "Молодість"
Марта Месарош народилась у Будапешті 1931 року. 1935-го її родина переїхала до СРСР. Батько - скульптор Ласло Месарош - загинув у ГУЛАГу. Цей травматичний досвід став основою автобіографічної тетралогії "Щоденники". Вона почалася фільмом "Щоденник для моїх дітей" і принесла режисерці світове визнання.
За свою тривалу кар'єру в кінематографі Марта Месарош зняла 62 стрічки, є сценаристом 26 з них. Також мала досвід монтажера, продюсера й оператора.
Серед численних нагород режисерки – "Золотий ведмідь" і "Срібний ведмідь" Берлінського кінофестивалю, премія ФІПРЕССІ Каннського кінофестивалю, "Срібна мушля" Сан-Себастьяну.
3 
4880
Коментарі