В серпні PinchukArtCentre розпочав літературну програму "Межі поколінь: 1985-2004", яка присвячена періоду становлення української незалежності. Темою другої зустрічі, яка відбулася 6 серпня, став період 90-х років. На тему "Українські 90-ті: пошук національної ідентичності" дискутували письменниця, журналіст, історик Олена Стяжкіна, письменник, перекладач Антон Санченко, письменник, сценарист, драматург Богдан Жолдак, поетеса, прозаїк, літературознавець, журналіст Людмила Таран. Модератором зустрічі виступила телеведуча Тетяна Даниленко.
" Я пам'ятаю, що в мене було таке питання до 90-х, мені було дуже цікаво, чому ніхто не питає, куди дівся Радянський Союз? А він нікуди не дівся, просто. Відчуття втрати Радянського Союзу не було. Всі на своїх місцях. Ті ж люди, ті ж слова. Ну хіба що відмінні прапори. Але мова університету, чи мова держави до людини, чи страх, з яким людина дивилась на державу, збереглися. Було відчуття, що Радянський Союз просто десь сховався, але обов'язково десь вийде. Ось буквально з-за рогу зараз вийде і скаже: "Ось я!". Мені здається, що от зараз можна сказати, що він помер чи точно помре. Балуваний покійник, який вже чейн-стоксівське дихання нам демонструє", - поділилася своїми враженнями від того періоду Олена Стяжкіна
"Для мене 90-ті - це передусім почуття дивовижної такої шизофренії, коли якісь речі на моїх очах, до яких я ставилась дуже поважно, починають певні люди девальвувати. Прапор, незалежність, свобода. Ти бачиш, як це все опускають. І ти перебуваєш серед якихось неадекватних, в твоєму уявленні, виявів. Водночас, все-таки, я мабуть романтик. І 90-ті це для мене: 90-й рік - Революція на граніті, це надзвичайні якісь сподівання, віра. Це Злука, коли 22 січня 1990 року ми столи на морозі на бог знає якій окраїні Києва. І ти стояв би, й стояв би, начебто цим своїм простим стоянням, ти справді вирішуєш щось надзвичайне", - згадувала Людмила Таран.
"Кравчук підняв таку суспільну дискусію, що "нам українцям не потрібна "Укркнига". Тотальне розповсюдження книжок – це залишки комуністичного тоталітаризму. Давайте ліквідуємо "Укркнигу" і потім створимо нові якісь системи розповсюдження книжок". Книжки, які виходили до цього моменту, ну скажімо, 100-тисячними тиражами, зникли взагалі. Ще й досі письменники 90-х , багато геніальних письменників, не надрукувалися. І не тому, що в нас нема письменників. А через те, що зробив Кравчук в 90-х, знищивши літературу. Ще й досі ми перебуваємо в жахливому стані", - вважає Богдан Жолдак.
"Я згадав ще одно слово з 90-х. В 90-ті в Україну прийшов інтернет. Який, власне, змінив всю історію. Чому зараз до 90-х інтерес пробився? Просто у нас зараз 90-ті з інтернетом. Дуже цікаво дивитися, коли якісь банківські заворушення починаються, як швидко валютчики в підворіттях знову виникають. Ну от таке враження, що от раз все вернулося, відкотилося назад. Але є інтернет. Є Фейсбук, є соціальні мережі, є новинні сайти, і все це не так похмуро – ми більш організовані, більш пов'язані один з одним. В 2004 році ще не було Фейсбуку, от пройшла ця революція і все пішло, як воно йшло до того. І жодного розголосу по цих оборудках. Ну були, але це журналісти розкопували. Подивіться, як зараз суспільство слідкує за всіма законами, які приймає наш парламент. Скільки з них вже вдалося заблокувати на попередньому розгляді, коли виявлялося, що там знаходили якісь підводні камені. Тобто оце, що в 90-ті прийшов інтернет, я вважаю - доленосна подія", - зазначив Антон Санченко.
Літературна програма "Межі поколінь: 1985-2004" триватиме до кінця серпня. Ознайомитися з графіком лекцій та літературних заходів можна на сайті PinchukArtCentre .
4 
4880
Коментарі