30 травня 1975 року вийшов альбом Venus and Mars британського гурту Wings. Це була шоста студійна платівка Пола Маккартні після розпаду The Beatles. Диск отримав статус "платинового" у Великій Британії, Канаді. Лише в США його придбали більше мільйона меломанів.

Протягом 1974 року Пол Маккартні не видавав нових записів. Здебільшого допомагав у праці над альбомом своєму, на 2 роки молодшому, брату Майку. Той виступав під сценічним прізвищем Макгір. Не хотів будувати музичну кар'єру на родинних зв'язках зі знаменитим "бітлом". Також Пол з дружиною Ліндою взяв участь у створенні пісень на фольк-роковому диску Smiler співака Рода Стюарда.

 

Також в цей період гурт Wings відходив від успіху свого альбому 1973 року Band On The Run. Очолив майже усі світові хіт-паради. Отримав дві нагороди "Греммі" . В рейтингу найкращих записів 1973 року журналу Rolling Stone платівка гурту Wings випередила навіть пінкфлойдівську The Dark Side of the Moon.

Але наприкінці 1974-го Пол Маккартні починає мріяти про величезне світове турне, з матеріалом спеціально написаним для потужного живого виконання. Перші декілька композицій платівки записали в Нашвіллі, штат Теннесі. Місто - справжня Мекка для музикантів закоханих у стиль кантрі. Також тут виготовляють гітари Gibson.

Ударник Wings Джефф Бріттона постійно сварився із залежним від наркотиків гітаристом Джиммі Маккаллохом. До того ж барабанщик був майстром карате і його запросили знятися в кіно. Гурту довелося шукати нового музиканта на його місце. Ним став нью-йоркець Джо Інгліш.

Студійні сесії проходили також в Лондоні, Лос-Анжелесі.

Більшість з 13 композицій диску Venus and Mars мають вплив джазового стилю Нового Орлеану. Колориту штату Луїзіана записам додав місцевий музикант Тоні Дорсі, він допомагав Маккартні з аранжуваннями партій духових.

 

Альбом починається з повільного акустичного вступу Venus Ans Mars, який відкриє більшість концертів Wings протягом двох наступних років.

Одразу після цього темп альбому прискорює трек Rock Show. Це захоплююча мелодія з сильним басовим ритмом і навіть рок-фортепіано.

Наступною йде сумна ностальгічна пісня про кохання Love In Song.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ексгітарист "Океану Ельзи" і гендиректор "1+1": Банкова розглядає претендентів на міністра культуриЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Стався прорив у фантастичному кіно

Далі один із найкрасивіших моментів платівки You Gave Me The Answer. Нагадує Honey Pie, ще один стандарт Маккартні з джазовим стилем, написаний для "Бітлз".

За цим слідує Magneto And Titanium Man, річ на яку Маакртні надихнули комікси Marvel. Пол захопився ними у США. В черговий раз він тут джемить на фотрепіано, видає спражній рок для стадіонів.

Letting Go трохи охолоджує атмосферу. Пісня починається повільно з хорошої лінії електричної гітари, яку в темпі крещендо поступово долають духові інструменти.

Друга сторона платівки починається із композиції Venus and Mars. Пісня має галактичний звук, який ідеально пасує до тексту про вивчення космосу.

Пол Маккартні звільняє місце для інших учасників Wings, у наступних двох піснях. "Духи Стародавнього Єгипту" виконує Лінда Макартні та ще один постійний музикант гурту, мультиінструменталіст Денні Лейн. Композицію Medicine Jar написав гітарист Джиммі Маккалох. Має швидкий темп із сильними лініями електричної гітари приємними гармоніями Пола та Лінди.

Голос Пола Маккартні повертається на платівку в Call Me Back. Звучить як якась пісня біг-бенду з безліччю духових інструментів і важкою рок-мелодією.

Візитівкою альбому стала балада Listen To What The Man Said. Для її запису запросили амерканського саксофоніста Тома Скотта з The Blues Brother та гітариста Дейва Мейсона.

Передостаня композиція Treat Her Gently - Lonely Old People - складається з двох недописанних Маккартні легких поп-мелодій.

Фінал платівки Crossroads Theme - тема з британської мильної опери "Перехрестя" композитора Тоні Хетча. Шоу йшло в ефірі 1964-1988 роках. В епізодах, які мали сумний фінал телевізійники почали використовували версію Wings.

×