У школах з'явилися гламур і "освітні понти"

Експерт з освітньої політики Віктор Громовий, 49 років:

— Обрати школу можна просто. Подивитися, як починається там навчальний день, із якими обличчями дітки туди йдуть, як їх зустрічають учителі, директор. Це головне. Якщо дитині в школі комфортно, вона хоче туди ходити.

Торік був у гостях у товариша — Олександра Остапчука, директора шостої школи імені Назарія Яремчука в Тернополі. Зранку він запалює у школі ароматичні свічки, розказує дітям про аромати, персонально вітається з кожним. Йому всміхаються і махають рукою. Все це щиро. Я міг би віддати сюди свою дитину, не боячись, що її там затюкають муштрою і вона зненавидить освіту, вчителів та книжки. В інших закладах від директора шарахаються, бо він там пам'ятник сам собі.

Сьогодні в школах з'явилися гламур і "освітні понти". Не купуйтеся на зовнішні ознаки продвинутості закладу. За цим нічого не стоїть. Дітям усе одно, які тут стеля, паркет. Від цього комфорт і вмотивованість не залежать. Радив би батькам не гнатися за такими показниками, як кількість заслужених-перезаслужених учителів чи наявність інтерактивних дощок.

Треба тверезо оцінювати здатності й потреби дитини. У нас пішла мода на економістів, юристів. Ледь не з п'ятого класу відкривають економічний клас у гімназії. Це профанація. Вона розрахована на те, щоб вішати локшину на вуха заможним батькам, які думають, що у п'ятому класі з їхньої дитини зроблять економіста.

Потрібно знати іноземні мови, бо ми живемо у глобалізованому світі. Планувати технічну освіту важче. Ми не можемо спрогнозувати, які технічні знання знадобляться через десятиліття. 11 років тому ми не знали, як змінять життя мобільні телефони, планшетні комп'ютери. Але школа не може і не повинна вчити "назавжди". Вона прищеплює любов навчатися впродовж життя. У Японії головне призначення школи — посилювати в дитини смак до життя. Якщо вона задоволена тим, як живе, — прагнутиме знань. Заклад має створювати відповідну атмосферу, заохочувати вчитися.

×