— Росія хоче відірвати Донбас і Придністров'я від Молдови та України й проголосити їх незалежними державами. Причому так, щоб Київ і Кишинів погодилися на це із власної волі. Для цього Кремль протискає федералізацію Молдови, а в Україні — надання особливого статусу окремим районам Донецької та Луганської областей, — говорить політичний аналітик 43-річний Руслан Шевченко. Він працює заступником директора Кишинівського інституту ефективної політики.
2003-го тодішній заступник керівника адміністрації президента Росії Дмитро Козак розробив документ, що передбачав федералізацію Молдови. І можливість для Придністров'я і Гагаузії блокувати рішення на національному рівні. Так Кремль пропонував вирішити придністровський конфлікт. Але "Меморандум Козака" тодішній президент Молдови Володимир Воронін відмовився підписувати.
Експерти говорять, що Путін хоче формально повернути Україні окуповані території Донбасу. Але залишить за собою контроль над ними й можливість впливати через них на майбутнє країни.
— Гра Росії набагато складніша, ніж може здатися на перший погляд. Москва хоче спровокувати процес подальшої дезінтеграції наших країн. У Молдові за Придністров'ям має послідувати Гагаузія. В Україні — деякі східні та південні області, можливо, Закарпаття. Тобто, крок за кроком посилюватимуть сепаратистські настрої в інших регіонах. Недарма ж Москва систематично мусує ідею: Україна — не держава. Мовляв, вона не відбулася і повинна зникнути. Приблизно те ж вони говорять про Молдову.
Чому 2003 року тодішній президент Воронін в останній момент відмовився підписувати "меморандум Козака"?
— Спочатку в документі не було пункту про 20-річне перебування російських військ у Придністров'ї. Його вставили за добу до підписання. Воронін обурився. Росія спробувала натиснути, але Кишинів не поступився. До того ж напередодні підписання відбулася тривала розмова президента Молдови з послом США Хетер Ходжес. Вороніну пояснили — меморандум стане фактично гарантією безстрокового перебування російських військ у невизнаній республіці.
Як сьогодні Росія використовує Придністров'я?
— Найпотужніший її інструмент — це наявність там значної кількості військових. Не лише кадрових. Є ще "відпускники", які прибувають до Тирасполя через Кишинівський аеропорт. Молдовська влада продовжує пропускати їх, хоча деяких блокує. Ніхто не знає, скільки сьогодні там російських військових. Станом на серпень 2014 року йшлося про 10 тисяч осіб. Але відтоді безконтрольне прибуття "відпускників" тривало. Якщо їх задіють, це може дестабілізувати ситуацію в регіоні.
Другий варіант — укинути в Молдову з території Придністров'я фальшиві гроші для дестабілізації грошової системи й обвалу курсу лея.
І третє — інформаційний вплив. Із Придністров'я вкидатимуть інформацію з компроматом на владу Молдови.
Але ж російські та проросійські ЗМІ й так домінують в інформаційному просторі Молдови.
— Але опитування показують лише незначну, на три-п'ять відсотків — перевагу прихильників інтеграції з Росією. Багато хто ще не визначився. Нинішня ситуація для Москви — хитка. Тому можуть задіяти придністровський резерв.
У чому полягає інтерес Росії в дестабілізації ситуації в Молдові?
— У тому, щоб вивести її зі сфери впливу Заходу. Це — ключовий пункт. Він проявляється і у всіх заявах Партії соціалістів — головної опозиційної сили. Розірвати Угоду про асоціацію з ЄС, організувати референдум із визначення вектора зовнішньополітичного розвитку держави. Молдова зараз справді може проголосувати за проросійську орієнтацію. І швидко приєднати її до структур Євразійського союзу. Як це було 2013 року з Вірменією.
Чи є цільовою групою для Росії українська діаспора в Молдові?
— Так, вони намагаються задіяти її. Українська діаспора русифікована, відірвана від інтересів своєї історичної Батьківщини. Україну сприймають крізь призму родинних зв'язків і можливість купувати там дешевші товари.
Багато громадян Молдови мають румунські паспорти.
— У Румунії переконані — якщо людина взяла її громадянство, то повинна вважати себе румуном. І бути прихильником "великого об'єднання". Але в Молдові й соцопитування, і дискусії в соціальних мережах показують іншу картину. Приймають румунське громадянство, бо можна без проблем потрапити до Євросоюзу, працевлаштуватися там. Можливо, 30–40 відсотків людей брали громадянство за переконаннями й пов'язують своє майбутнє з Румунією.
Румунію можна вважати надійним союзником Молдови з огляду на небезпеки, про які ви говорили?
— Є угода між міністерствами внутрішніх справ двох країн про надання румунською владою допомоги в разі масових заворушень. За потреби Бухарест може направити в Молдову карабінерів.
Румунія в Євросоюзі відповідальна за європеїзацію Молдови. Але наш політичний клас серйозних реформ не хоче. Вони бачать, що в Румунії через корупцію арештовують політиків і чиновників усіх рангів. Розуміють, що це може створити проблеми їм персонально. Тому виступають за Європу, але тільки на словах.
40 вихідців із Придністров'я — сепаратистського регіону Молдови, воюють на Донбасі за бойовиків, яких підтримує Росія. До кримінальної відповідальності притягнули понад 10 осіб — завдяки співпраці зі спецслужбами Республіки Молдова. За її законодавством, участь у бойових діях за кордоном карається до 10 років ув'язнення.
2 
1
Коментарі