Сьогодні найбільш політично нейтральні й далекі від громадського життя громадяни України усвідомлено готуються йти на війну за Україну. Тим часом кремлівські стратеги й технологи продовжують по пунктах виконувати великий план із загострення ситуації в нашій країні. Вони бояться навіть собі зізнатися, що мають справу вже з іншим супротивником — з іншою Україною. І відпрацьовують план, що був розрахований, виходячи з реальності 2010-го або 2012 року.
Якщо Путін продовжить нарощувати силовий тиск, конфлікт може миттєво перейти в гарячу фазу. І, незалежно від перебігу воєнних дій, закінчиться катастрофою для Росії.
По-перше, після війни з братським слов'янським, переважно православним народом, Росії доведеться забути про багатовікову ідеологічну опору країни. Ідея "русского мира" перетвориться на ідею "російської війни".
Крим не зустрічав російських "визволителів" квітами і масовим тріумфом. У континентальній частині України прийом буде ще гірший. Незрівнянно гірший. Там буде справжня війна, ненависть і відраза до людей, що намагаються силою відібрати у громадян України гідне майбутнє. Звідти неминуче прийде в Росію правда про істинний вигляд режиму Путіна і розв'язану ним братовбивчу війну.
По-друге, Москва втратить залишки довіри західних партнерів. Санкції політичної, економічної, технологічної і військової ізоляції Росії нестримно наростатимуть. Захід активно розміщуватиме військові бази навколо Росії, всіляко озброюватиме її сусідів.
Росія буде ізольована на західному напрямі та щонайменше законсервована. Це неминуче приведе країну до швидкої деградації й означатиме не лише дискомфорт для корумпованої, некомпетентної російської еліти, а й неможливість розв'язання економічних, соціальних і військових проблем країни. З очевидною перспективою близького, потужного соціального і політичного вибуху.
Голосування в Раді безпеки ООН говорить про ізоляцію Москви не лише на західному напрямі. Російську агресію засуджує весь світ.
По-третє, постійні підвищені заходи безпеки вимагатимуть від Росії величезних додаткових витрат. Обстановка в суспільстві почне нестримно погіршуватися.
По-четверте, Китай, чиї військові й технологічні можливості зростають набагато швидше за російські, отримає прецедент "захисту" власних громадян на території сусідніх країн. Враховуючи кількість і широку географію розселення китайців на території РФ, легко припустити одномоментну появу китайської "самооборони" на всьому сході Росії. З наступним введенням туди китайських військ. Механізм анексії української території буде застосований до самої Росії.
Цілком імовірно, що ситуацією скористається Японія — для повернення Росією спірних територій. Далі до конфлікту долучаться всі країни, що мають тліючі конфліктні ситуації з Москвою.
Туреччина захищатиме кримськотатарське населення в Криму. Загостряться відносини між Азербайджаном і Вірменією — воєнним союзником Росії. Румунія почне відстоювати інтереси Молдови в Придністров'ї і Гагаузії. Грузія може приступити до захисту власної територіальної цілісності в Абхазії та Південній Осетії.
Абсолютно очевидно, що "тришкиным кафтаном" російської армії заткнути всі ці фронти, проломи і проблеми буде неможливо. Усі багатовікові "завоювання" Росії почнуть сипатися, як осіннє листя на поривчастому вітрі. Тому єдиним адекватним стратегічним сценарієм для Росії та Путіна бачиться негайний перехід від залякування сусідів і мілітаризації свідомості громадян — до реформ, діалогу з сусідами та інтеграції із західним співтовариством.
Вибір іншого сюжету і вектора розвитку веде Росію до швидкої й неминучої катастрофи.
3 
1
Коментарі