— Ми створимо центр архівних документів. Заткнемо рота тим, хто намагається переписати історію. Принизити роль наших батьків і дідів, які гинули, захищаючи світ від нацизму, — говорить російський президент 67-річний Володимир Путін 18 січня під час зустрічі з ветеранами. — Ми заткнемо поганий рот, який відкривають деякі діячі за кордоном, щоб досягти політичних цілей. Заткнемо правдивою документальною інформацією.
Фальсифікацію історії Другої світової війни давно пора "заткнути" правдивою інформацією. Усі можливості у Путіна є. У його підпорядкуванні Управління інформаційного та документаційного забезпечення президента. На початку 1990-х туди згребли і засекретили 15 мільйонів справ, документи Політбюро, Державного комітету оборони, особисті архіви Сталіна, Молотова, Хрущова, Брежнєва. 1993 року "історичну частину" документів вирішили передати у федеральні архіви, які хоча б теоретично доступні. Досі вони отримали 0,5 відсотка паперів.
Передача справ ще не означає розсекречення інформації. Російський державний архів соціально-політичної історії має "особливі папки" Політбюро ЦК КПРС. Проте за серпень 1939 року там нема прізвища міністра закордонних справ Німеччини Йоахіма фон Ріббентропа. Невже така дрібниця, як угода про розподіл Східної Європи з Гітлером не привернула увагу Політбюро?
19 серпня за чотири дні до прибуття Ріббентропа в Москву і за 12 днів до початку Другої світової війни Сталін збирав своїх подільників, щоб пояснити поворот у зовнішній політиці СРСР. Із протоколу дізнаємося, що 19 серпня Політбюро зібралося, щоб присвоїти професійно-технічному училищу ім'я Надії Крупської і надати відстрочку від призову робітникам, які рили канал у Середній Азії. У теках за червень 1940-го є інформація про окупацію трьох країн Балтії. Є рішення Політбюро про збільшення норм видачі тютюну і сірників червоноармійцям, які виконують "особливе завдання". Інші питання Політбюро не турбували.
У справі "Вихідні телеграми наркому оборони" за першу половину 1941 року майже всі листи мають два-три порядкові номери. Тобто документи виривали і міняли нумерацію. Справа прошита і скріплена сургучною печаткою 1949 року. Де раніше ці документи зберігали? У останній тиждень перед 22 червня Народний комісаріат оборони СРСР вирішував одне питання: скорочення витрати цементу й арматури на будівництві дотів "лінії Молотова" (укріплення уздовж західного кордону СРСР і Німеччини. — ГПУ). У ніч на 22 червня з Москви до Ленінграда йде шифровка з наказом доповісти про зберігання і використання іржавого колючого дроту, який змотали з "лінії Маннергейма" (смуга фортифікаційних споруд, яку побудувала Фінляндія на Карельському перешийку на випадок війни з Радянським Союзом. — ГПУ).
У Росії термін секретності документів — 30 років. Його можна продовжити, але по кожній справі окремо і з конкретної причини.
Не існує розумного пояснення, чому розсекречення документів 1939–1945 років може підірвати обороноздатність сучасної Росії. Вчепилися за "таємницю особистого життя". Вона охороняється 75 років. Хоча верховний суд РФ роз'яснив, що виконання обов'язків державної служби не входить у поняття "особисте життя". Цьогоріч 75-та річниця завершення Другої світової. Всі терміни вийшли. Остання погана "відмазка" закінчилася. Пора придумати щось нове.
1 
1
Коментарі