Щорічно півсотні київських дітей уперше стають на облік в онкоцентрі. Загалом у столиці 360 онкохворих віком від народження до 18 років. На першому місці серед захворювань — онкогематологія: лейкози, лейфоми. На другому — онкологічні захворювання головного мозку. І далі йдуть захворювання кісткової системи.
— Показники захворюваності на дитячу онкологію по країні й по Києву стабільні, — каже 43-річна Ольга Матюшок, завідувач дитячого відділення Київської міської онколікарні. — Своєчасне виявлення раку в дитини залежить від пильності лікаря-педіатра. Цього року до нас поступив 16-річний підліток із четвертою стадією раку. Лікування розпочали місяць тому, а хворіє він із весни. Лікар тоді не зміг чітко визначити причини хвороби й не відправив пацієнта на консультацію до онколога. Симптоми онкологічних недуг маскуються. Біль у животі, збільшені лімфовузли — ці прояви хвороби характерні для багатьох недуг.
Чому в дитини розвивається злоякісна пухлина?
— Жоден професор у світі не скаже, чому конкретна дитина занедужала. У моїй практиці було кілька пацієнтів, які мали брата чи сестру близнюка. Вони були народжені однією мамою, жили в одній родині, виховувалися в одному середовищі, їли ту саму їжу. В одного виявили онконедугу, а інший — здоровий. Більшість батьків відмовляються вірити, що це могло статися з їхньою дитиною. Йдуть консультуватися з іншими медиками і повертаються, прийнявши діагноз. Курс лікування триває іноді до року. Звісно, лікарняні стіни впливають на психологічний стан обох. Щоб пацієнти почувалися як удома, ми намагаємося створити атмосферу дитячої дошкільної установи. А для матерів двічі на тиждень тренер із фітнес-клубу проводить заняття.
До нас не хочуть іти працювати — це психологічно важко
А як навчаються ваші пацієнти?
— На рівні Міністерства охорони здоров"я цю проблему порушують. У Росії, наприклад, діє система дистанційного навчання. Там для таких дітей створили спеціальну навчальну комп"ютерну програму. Оплачує навчання не держава, а спонсори, меценати. У нас система інша. Хворі на злоякісні новотвори отримують статус інваліда дитинства. Ми пишемо в школу довідку на індивідуальне навчання. Діти опановують науку самотужки, а коли їдуть додому, до них приходить викладач і приймає пройдений матеріал. Практично вони вчаться екстерном.
Фахівців з дитячої онкології вистачає?
— Медикаментами ми забезпечені за спеціальною програмою "Дитяча онкологія". Іще рік тому бракувало медсестер у відділенні, запрошували персонал з інших відділень. До нас не хочуть іти працювати не через низьку зарплату — це психологічно важко. У Києві для дитячої онкології немає навіть освітньої бази. Щоби підтвердити свою категорію лікарям доводиться їздити у Харків. Там в Інституті післядипломної освіти діє кафедра онкології й дитячої онкології.
1 
1
Коментарі