Прагнення до НАТО гарантує реформування "оборонки"

НАТО визнало за Україною статус країни-аспіранта. Тобто Північноатлантичний альянс підтвердив прагнення нашої держави до набуття повноцінного членства, повідомляє сайт організації 9 березня.

"На даний момент чотири країни-­партнери задекларували прагнення до членства в НАТО. Це Боснія і Герцеговина, Грузія, колишня Югославська Республіка Македонія, а також Україна", — йдеться в повідомленні.

— Ситуація щодо вступу України в НАТО не змінилася з цим рішенням, — каже військовий експерт 49-річний Сергій Згурець. — Це лише чергове підтвердження теперішнього статусу.

Левова частина Альянсу з пересторогою ставиться до його можливого розширення. Тим більше — після агресії Росії в Україні та Сирії. Більшість європейських країн залякані.

Є три складові стандартів НАТО: військова, адміністративна і технічна. Наша армія суттєво наблизилася до них. Найбільшою проб­лемою є сертифікація української оборонної продукції за стандартами Альянсу. Не маємо жодної лабораторії, яка може довести, що наша техніка відповідає їхнім вимогам. Оборонна промисловість буде вимушена звертатися за підтвердженням стандартів до європейських країн. Це коштуватиме великих грошей.

"Україна вже мала статус аспіранта 2005-го за президента Ющенка, але не склалося, — пише у "Фейсбуку" 26-річний Роман Кулик, офіцер Збройних сил і співзасновник освітнього проекту "Експертний корпус". — Верховна Рада закріпила курс на вступ до НАТО у законі "Про основи внутрішньої й зовнішньої політики". Сподіваюсь, цього разу не втратимо нагоди. Прагнення приєднатися до Альянсу є залізною гарантією реформ "оборонки". Зробити треба надзвичайно багато".

×