Із 1 січня державі дозволено стягувати пеню за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг. Експерт корпорації стратегічного консалтингу "Гардарика" Костянтин Матвієнко, 44 роки, каже, що це крок на користь власників житла.
— Коли пеню скасували 1996-го, переважна більшість енергокомпаній перебувала в державній власності, а тепер — у приватній. У великих містах, де живуть платоспроможні люди, енергокомпанії й водогони належать приватним власникам, і не лише українським. Наприклад, у Києві — енергохолдинг. Боротьба за повернення контрольного пакета акцій у міську власність наразі безуспішна. Кошти за комунпослуги вкрай рідко вкладають гроші в розвиток інфраструктури. Переважно ці кошти конвертуються і вимивають з України.
А в містечках і селищах ситуація інша. Споживачі там малоплатоспроможні, якість комунальних послуг низька. Люди забули, що таке ліфти, гаряча вода, давно не бачили двірника і не мають дверей у під'їздах. Комунальні підприємства ніхто не приватизовує, їх фінансування покладається на місцеві бюджети. Люди сплачують набагато більше за реальну вартість послуг, та гроші ці не йдуть на розвиток комунальної сфери.
Як зацікавити чи змусити власників підприємств підвищувати енергоефективність, якість послуг?
— Держава має сформулювати вимоги щодо якості комунальних послуг. Вона цього не робить. Від чиновників чуємо тільки загальні фрази, які ні на кого не діють.
У Новій Каховці на Херсонщині тариф на кубометр холодної води 5,2 грн, хоча під містом — два озера прісної води. У Києві, де воду очищують тричі, тариф удвічі менший. Як споживачу перевірити правильність тарифів?
— Обчислити собівартість послуг звичайний споживач самотужки не зможе. Для цього серйозного дослідження треба наймати аудиторів. Але чи нададуть їм комунальники всю інформацію? Так, вартість проїзду у столичному метро завищена. Але порахувати, скільки метрополітен отримує коштів від торгівлі в підземних переходах і реклами у вагонах, ніхто не зміг. Навіть депутати Київради такої інформації не отримують.
Чому цього не роблять контролюючі органи?
— Антимонопольний комітет, управління контролю за цінами, Мінекономіки та десятки державних установ повинні це робити, але в чиновників немає бажання. Вони грають на боці власника чи того, хто експлуатує комунальні ресурси.
Жителям об'єднань співвласників багатоквартирних будинків легше боротися зі сваволею комунальників?
— Вони мають встановити лічильники в будинку, визначати обсяг робіт і зарплати двірникам, укладати угоди з підприємствами, які надають послуги, вимагати від жеків ремонту під'їздів і таке інше. Але люди розрізнені, у кожного своя робота чи бізнес. Крім себе, звинувачутити нікого.
3 
1
Коментарі
2