Незалежна комісія Європейського Союзу під керівництвом Хайді Тальявіні опублікувала 900-сторінкову доповідь про обставини війни на Кавказі в серпні минулого року.
Початок воєнному конфлікту поклав обстріл грузинськими військами південноосетинського міста Цхінвалі, сказано в документі. Водночас Росія вийшла далеко за рамки своїх повноважень із захисту миротворців. Усі сторони конфлікту, зокрема російські, грузинські та південноосетинські війська, порушили міжнародні закони про права людини. При цьому наголошено, що в діях грузинів не можна вбачати ознак геноциду стосовно будь-кого.
Григол Катамадзе, 48 років, Надзвичайний і Повноважний Посол Грузії в Україні:
— У Грузії висновки комісії оцінили позитивно. Але у доповіді є кілька незрозумілих акцентів. З одного боку, комісія визнає, що російські війська до офіційного початку війни перейшли державний кордон Грузії. З іншого — нема формулювання "вторгнення". Для нас це неприйнятно. Адже ми відповідали на агресію іншої держави.
Важливо й те, що комісія визнала неефективність діяльності міжнародних організацій із запобігання війни. Комісія зазначає, що Кремль не виконує взятих на себе зобов"язань щодо мирного плану. Головне — Росія не вивела своїх військ і будує військові бази в Південній Осетії та Абхазії.
Деякі оцінки висловили дуже обережно, щоб нікого не образити. Але підхід "і вашим і нашим" — дуже небезпечний і може призвести до небажаних наслідків. Так, на саміті НАТО в Бухаресті задовольнили Росію і не надали членство Грузії та Україні. Насправді ж Москві дали сигнал, що з нею не сваритимуться через Грузію. Результат ми побачили у серпні 2008-го.
Олексій Коломієць, 46 років, президент Центру європейських та трансатлантичних студій:
— Мені відомо, що на комісію був великий тиск, передусім із боку Кремля та ради міністрів ЄС. Наприклад, викликає подив критерій добору спеціалістів, включених до комісії. Її керівник — швейцарець, громадянин країни, яка не є членом Євросоюзу. Не можу погодитися й з тим, що бойові дії розпочала Грузія, адже Абхазія та Південна Осетія обстрілювали грузинські війська ще до початку війни.
Москва теж не з усім згодна — про непропорційне застосування сили, порушення угоди про перемир"я. Але все-таки Росія є окупантом.
На жаль, така доповідь може сприяти повторенню конфлікту. Росія вже сприйняла її як політичну перемогу, й це ще більше її заохотить. Ситуація на Кавказі залишається нестійкою.
Андрій Окара, 39 років, російський політолог:
— Доповідь комісії складається з трьох частин і містить протилежні оцінки. Перша — придатна для Росії, друга й третя — для Америки та Європи. З одного боку, у Євросоюзі розуміють, що Росія є великою державою, сильним гравцем на євразійському просторі й одним із фінансових донорів Ради Європи — щороку вносить 21 мільйон доларів. З іншого боку, є розуміння, що дії Росії в Грузії — це її відповідь на визнання незалежності Косова.
Російська інформаційна машина стверджує, що "наконец-то Европа признала нашу правоту". Але це тенденційне трактування. Виходить, у нинішньому світі, щоби представити себе великою державою, необхідно знищити чийсь суверенітет. Американці це зробили в Сербії, росіяни — в Грузії, визнавши Південну Осетію й Абхазію.
Висновки комісії щодо російсько-грузинської війни
На користь Грузії:
— притік добровольців та найманців із Росії до Південної Осетії почався ще на початку серпня;
— російські повітряні сили атакували цілі поза спірною зоною раніше, аніж це потім визнавалося;
— дії Росії у відповідь на грузинський напад були надмірними;
— росіяни проводили етнічні чистки в грузинських селах, що спричинило появу понад 100 тис. біженців-грузинів;
— невиправдане вторгнення російської армії до Абхазії;
— масова видача російських паспортів в Абхазії та Південній Осетії до початку війни;
— Росія не виконує зобов"язань із перемир"я — досі її війська не відведено на довоєнні рубежі.
На користь Росії:
— міжнародна спільнота не діяла достатньо рішуче, щоб обмежити конфлікт. США, а також Україна, Чехія та Ізраїль зміцнювали грузинську армію;
— за Саакашвілі військові витрати зросли до 8% валового внутрішнього продукту країни;
— Грузія першою розпочала широкомасштабні воєнні дії;
— відповідь Росії на напад Грузії на російських миротворців у Південній Осетії була виправдана з точки зору захисту.
3 
1
Коментарі
2